Справа № 22-ц-1016-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Панченко О.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції
Мудрова В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів ПолянськоїВ.О., Мудрової В.О.
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про виселення відповідачів, вселення позивачів, усунення перешкод у користуванні жилою площею та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, Приморської селищної ради, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморським», третя особа - орган опіки та піклування служби у справах неповнолітніх виконавчого комітету Феодосійської міської ради, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та визнання права на жилу площу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2005 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом про виселення ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_7. з кв. АДРЕСА_1, усунення перешкод у користуванні жилою площею та стягнення моральної шкоди, а також вселення їх, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в указану квартиру. Вимоги позову обґрунтовані тим, що в 1993 році ОСОБА_1. на склад сім'ї з чотирьох осіб була надана спірна квартира, в яку вона поселилися з усіма членами сім'ї. У період їх тимчасового відсутності у березні 1994 році сусід ОСОБА_3., прорубавши двері зі своєї квартири в квартиру ОСОБА_1., самовільно зайняв квартиру позивачки і заклав вхідні двері до спірної квартири, перешкоджає позивачам проживати у вказаному приміщенні. Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 19 грудня 2004 року встановлений факт перешкоди позивачам проживати у квартирі з боку відповідачів. Посилаючись на ці обставини позивачі просили суд: вселити їх в спірну квартиру, а відповідачів з неповнолітніми дітьми, які проживають у цієї квартири висилити без надання іншого жилого приміщення; відповідача ОСОБА_3. зобов'язати усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням у зазначеної квартирі шляхом закладення пробоїни в стіні та розібрати закладені двері, також просили суд у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідачів п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.
ОСОБА_3. від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_6., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_7., надав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_8., Приморської селищної ради, КЖЕП «Приморський», третя особа - орган опіки та піклування служби у справах неповнолітніх виконкому Феодосійської міської ради, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та визнання права на жилу площу, мотивуючи свої вимоги тим, що з моменту надання позивачці та її дітям вказаної квартири, вони в квартирі не проживали, а тільки завезли речі і відразу ж переселилися у інше місце. У 1994 році адміністрація гуртожитку звільнила кімнату від речей родини позивачки і дала ОСОБА_3. усній дозвіл на вселення в спірну квартиру. Вказують, що вони потребують поліпшення житлових умов, вважають, що вселилися у звільнену спірну квартиру на законних підставах, тому за ними повинно бути визнане право на цю жилу площу.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 року у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3. в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6., ОСОБА_4. і ОСОБА_5. в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7. було відмовлено, а позов ОСОБА_1. та ОСОБА_2. - задоволений частково: ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_7. виселені з вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення. ОСОБА_3. зобов'язаний усунути перешкоди в користуванні житловою площею в квартирі АДРЕСА_1: закласти пробоїну в стіні та розібрати закладені вхідні двері. ОСОБА_1. та ОСОБА_2 . у спірну квартиру. В частини позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2007 року рішення Феодосійського міського суду АР Крим доповнено: стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в рівних частках на користь ОСОБА_1. витрати по оплаті державного мита у розмірі 17 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп.
Не погодившись з рішенням суду від 20.02.2007 року ОСОБА_3. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалите нове - про відмову у задоволені позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2., а зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши ОСОБА_1., колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 1993 року ОСОБА_1. на склад сім'ї з чотирьох осіб, включаючи неповнолітніх дітей - ОСОБА_2., ОСОБА_8. і ОСОБА_9., був виданий ордер № 4 на право зайняття квартири АДРЕСА_1(а.с. 7). ОСОБА_3. є наймачем квартири № 2 цього гуртожитку (а.с. 31). 14 червня 2001 року будинок АДРЕСА_1 (малосімейний гуртожиток) був переданий в комунальну власність Приморській селищній раді (а.с. 116-120).
2 липня 2001 року між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Приморським» та ОСОБА_1. був укладений договір найму спірного жилого приміщення (а.с. 89-90). Цього ж дня договір найму житла на квартиру № 2 зазначеного
3
гуртожитку вказаним підприємством був укладений також з ОСОБА_3.(а.с. 134-135).
Судом у безспірному порядку встановлено, що 12 серпня 1994 року у відсутності позивачів їх квартира була самоуправна розкрита, за участю дружини ОСОБА_3., та з квартири було вивезено майно позивачів, також це підтверджується актом від 12 серпня 1994 року (а.с.30). Після цього ОСОБА_3. зі своєю сім'єю вселився в спірну квартиру без рішення житлової комісії та без ордеру.
З рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 19 листопада 2004 року (а.с. 8), яке вступило у законну силу, випливає те, що ОСОБА_3. були закладені вхідні двері спірної квартири та прорубано двері зі своєї квартири до квартири позивачів. Також цим рішенням був встановлений факт створення ОСОБА_3. та його родиною перешкод у користуванні позивачами спірної квартири.
Згідно з нормами статей 58 та 129 Житлового кодексу Української РСР єдиною підставою для вселення на надану, на підставі рішення житлової комісії, житлову площу є ордер, а відповідно до положень частини 3 статті 116 цього Кодексу осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи наведене, та те, що ОСОБА_3. без рішення житлової комісії та без ордера вселився у спірну квартиру, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо самоправного вселення ОСОБА_3. та членів його родини до спірної квартири, та обґрунтовано зобов'язав ОСОБА_3. усунути створені їм перешкоди у користуванні, а саме - закласти пробоїну в стіні квартир сторін та розібрати закладені вхідні двері.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про то, що позивачі з 1993 року вибили з спірній квартирі без поважних причин, а тому втратили право користування нею, оскільки матеріали справи містять докази, що ОСОБА_3. своїми діями чинив їм перешкоди у користуванні позивачами цієї квартирою.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2007 року та додаткове рішення Феодосійського міського суду від 26 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання цею законної сили.