П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
Справа номер 2-а-41/10/1023
11 березня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючого Малишенко Т. О.
при секретарі Брагіда А.А.
за участі сторін позивача ОСОБА_1, відповідачі не явилися
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Чернігівській області сержанта міліції Козловського Володимира Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и в :
15 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення, у позовній заяві посилається на те, що відповідно до постанови серії СВ № 084787 від 05.01.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього інспектором Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Чернігівській області Козловським В.В. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень. Він вважає дане рішення працівника міліції необґрунтованим і тому просив скасувати вищевказану постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, суду пояснив, що 05 січня 2010 року бизько 18 години 30 хвилин в м.Чернігів по пр-ту Перемоги,1 рухався легковим автомобілем марки Фіат д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку в районі автовокзалу. З думкою інспектора ДПС про притягнення його до адміністративної відповідальності не згоден, оскільки зупинку здійснив в зоні дії дорожнього знаку “Місце стоянки” та “Зона дії стоянки”, що правилами дорожнього руху не заборонено. Вважає, що інспектор ДПС безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, тому просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені. Від відповідача Козловського В.В. надійшли заперечення проти позову та заява про розгляд справи без його участі, в якій він просить відмовити в задоволенні вимог позивача. До заяви додано роздруківку зйомки правопорушення, допущеного ОСОБА_1
Заслухавши позивача, покази свідка ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та оглянувши оригінал справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що в ідповідно до постанови серії СВ №084787 від 05.01.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього інспектором ДПС Менського взводу ДПС ДАІ було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень. Із змісту постанови вбачається, що 05.01.10 р. о 18 годині 29 хвилин в м.Чернігові ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фіат 230 L д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку ближче 30 метрів від знаку 5.41 “Місце зупинки автобуса”, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішоходних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованних пішоходних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішоходними доріжками.
Згідно п.15.9. “е” Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Відповідно до п.п.1.3. та 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 цього Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ві дповідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На час розгляду справи позивач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності факту порушення ним правил дорожнього руху, а саме тверджень про те, що він здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку “Місце стоянки”.
В той же час надані відповідачем документи повністю підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
У відповідності до п.12.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі “Автомобіль” для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Факт правопорушення ОСОБА_1 зафіксовано за допомогою фотоапарату Кодак Z1012, який має свідоцтво НОМЕР_2 від 30.12.2009 року, видане ДП “Чернігівський Науково-виробничий Центр Стандартизації, Метрології та Сертифікації”.
З роздруківок фотофіксації правопорушення, наданих відповідачем, вбачається, що автомобіль марки Фіат, за кермом якого знаходився ОСОБА_1, здійснив зупинку ближче 30 м від дорожнього знаку 5.41 “Місце зупинки автобуса”. На знімку відсутні інші дорожні знаки, які б дозволяли зупинку чи стоянку транспортних засобів на вказаній ділянці дороги.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений посадовою особою в межах повноважень, передбачених ст.255 цього Кодексу.
Постанова серії СВ №084787 від 05.01.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст.283 КУпАП, винесена посадовою особою відповідно до повноважень, передбачених ст.222 цього Кодексу, стягнення накладено в межах санкції частини 1 ст.122 КУпАП за відсутності обставин, які відповідно до ст.247 та ст.17 цього Кодексу виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення та адміністративну відповідальність.
Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам закону і прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, то підстав для визнання її незаконною та скасування немає.
Керуючись ст. 160,161 КАС України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Чернігівській області сержанта міліції Козловського Володимира Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити в повному обсязі.
Постанову інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ сержанта міліції Козловського Володимира Васильовича від 05.01.2010 року серії СВ № 084787 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу у сумі 260 гривень, залишити без змін.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, в даному випадку після виготовлення повної постанови з 17.03.2010 року, або протягом двадцяти днів після подання письмової заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя