Справа № 1-161/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 червня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Кишакевич Л. Ю.

секретаря:              Кантурак Н.П.,

прокурора              Баландіної Ю.Ю.,  

захисника              ОСОБА_1,

представника потерпілого      ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1   громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має  одну неповнолітню дитину, працюючого директором ТзОВ “Спецбудмонтаж.” (м. Івано-Франківськ), несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України,-

встановив:

    ОСОБА_3 вчинив грубе порушення законодавства про працю; а також вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Зло чини  вчинено за  наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 будучи службовою особою - директором товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудмонтаж”, зареєстрованого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 15.12.1995 року, являючись особою, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, в порушення ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, ст. 30 Закону України “Про оплату праці” не видав накази про прийняття на роботу  працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чим обмежив їхні трудові права та грубо порушив законодавство про працю. Так, в ТзОВ “Спецбудмонтаж” в період з осені 2006 року по травень 2009 року ОСОБА_4 працював екскаваторником, з 29.04.2009 року трактористом в ТзОВ “Спецбудмонтаж” працює ОСОБА_5, з 26.04.2009 року різноробочим в ТзОВ “Спецбудмонтаж” працює ОСОБА_6 та з 06.05.2009 року різноробочим в ТзОВ “Спецбудмонтаж” працює ОСОБА_7 Своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні законодавства про працю, директор ТзОВ “Спецбудмонтаж” ОСОБА_3, порушив трудові права працівників, а саме в результаті відсутності виданих, належним чином оформлених та зареєстрованих наказів про прийняття на роботу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7., останні втратили весь обсяг прав працівників, що надані та забезпечуються державою, тобто право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, право на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов'язкове соціальне страхування тощо. Крім того, відсутність виданих наказів про прийняття на роботу вказаних праціників., потягло за собою нездійснення ТзОВ “Спецбудмонтаж” відповідних виплат та нарахувань до державного та місцевого бюджетів, фондів.

Крім того, директор ТзОВ “Спецбудмонтаж” ОСОБА_3 вчинив службове підроблення, а саме в квітні 2008 року вніс до трудової книжки ОСОБА_4 завідомо неправдиві відомості про прийняття останнього з 02.04.2008 року на роботу екскаваторником (трактористом) у ТзОВ “Спецбудмонтаж” та звільнення ОСОБА_4 з роботи з 01.10.2008 року, тоді як ОСОБА_4 перебував у фактичних трудових відносинах з товариством з осені 2006 року по травень 2009 року.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у скоєному не визнав, вказавши, що у зв'язку з відсутністю постійного об'єму роботи в ТзОВ “ Спецбудмонтаж”, з працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 співпрацював на підставі письмових договорів підряду на виконання конкретного об'єму роботи, тому відповідні накази про прийняття їх на роботу не видавав. Саме такі договори у квітні-травні 2009 року заключав з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_4 в ТзОВ “Спецбудмонтаж” офіційно працював екскаваторником з квітня по жовтень 2008 року, про що був зроблений запис в трудовій книжці. До квітня та після жовтня 2008 року співпрацювали з ОСОБА_4 як фізичні особи, офіційно у товаритсві він не працював. Крім того, є зареєстрованим як приватний підприємець та має у власності екскаватор. За усною домовленістю з ОСОБА_4 надав ОСОБА_4 даний екскаватор, на якому той працював та заробляв собі гроші. Оплату за оренду екскаватора у ОСОБА_4 не брав, однак, у разі виникнення у нього необхідності роботи для екскаватора, ОСОБА_4 повинен був виконати цю роботу на екскаваторі для нього безоплатно. У жовтні 2006 року надав нотаріально завірене доручення на право керування екскаватором на ім'я сина ОСОБА_4 У подальшому видавав на прохання ОСОБА_4 шляхові листи як приватний підприємець. Яку роботу виконував ОСОБА_4 - йому невідомо. Заробітну плату виплачував ОСОБА_4 тільки тоді, коли той офіційно працював екскаваторником в ТзОВ “Спецбудмонтаж”, інших грошових відносин у нього з ОСОБА_4 не було.  

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується показаннями потерпілих та свідків.

Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що з осені 2006 року по 16 квітня 2009 року працював екскаваторником в ТзОВ “Спецбудмонтаж”, директором якого був  ОСОБА_3 У цьому ж товаристві екскаваторником працював його син ОСОБА_8, на якого ОСОБА_3 оформив довіреність на екскаватор. Коли син звільнився з роботи,  то приступив до роботи на цьому екскаваторі. До квітня 2008 року ОСОБА_3 офіційно на роботу у товаристві його не оформляв. У квітні 2008 року ОСОБА_3 офіційно його оформив на роботу в товариство екскаваторником із записом в трудовій книжці. Однак, у жовтні 2008 року ОСОБА_3 проставив в його трудовій книжці запис, що він звільнений з роботи, хоча фактично продовжував виконувати роботу екскаваторника. ОСОБА_3 Це мотивував тим, що йому не вигідно платити податки за нього, як найманого працівника. Заробітну плату до початку 2008 року отримував вчасно, згідно домовленості, в сумі 1200 гривень. З початку 2008 року ОСОБА_3 повідомив, що буде платити гроші в сумі 1800 гривень. Проте з листопада 2007 року заробітну плату ОСОБА_3  виплачував частинами та не в повному обсязі.

Потерпілий  ОСОБА_5 суду показав, що з 29.04.2009 року як тракторист  співпрацював з ТзОВ “Спецбудмонтаж” на підставі договору підряду. ОСОБА_3 пообіцяв через два-три тижні прийняти його на роботу офіційно, однак продовжував працювати по договору підряду. Гроші ОСОБА_3 платив після виконання необхідного об'єму роботи. Претензій до ОСОБА_3  Не має.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що з квітня  по вересень 2009 року офіційно працював різноробочим в ТзОВ “Спецбудмонтаж”. Після звільнення не зміг знайти роботу, а тому знову звернувся в ТзОВ “Спецбудмонтаж”, і з 29.04.2009 року працював там на підставі договору підряду. Претензій до ОСОБА_3 не має.

Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що з квітня  по вересень 2009 року офіційно працював різноробочим в ТзОВ “Спецбудмонтаж”. Після звільнення не зміг знайти роботу, а тому знову звернувся в ТзОВ “Спецбудмонтаж”, і з 06.05.2010 року  працював там на підставі договору підряду. Претензій до ОСОБА_3 не має

З показань свідка  ОСОБА_9, оголошених у судовому засіданні (а.с. 65-67) слідує, що при проведенні перевірки з дотримання трудового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності, по вул. Сорохтея в м. Івано-Франківську було виявлено, виконання робіт працівниками ТзОВ “Спецбудмонтаж” ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працювали з кінця 2009 року без належним чином оформлених трудових договорів. Документального підтвердження перебування вказаних працівників в трудових відносинах з ТзОВ “Спецбудмонтаж” директором ОСОБА_3 представлено не було, хоча працівники виконували роботу для ТзОВ “Спецбудмонтаж”, яка містила ознаки трудового договору.

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Так, з акту перевірки № 09-01-010 від 13.05.2009 року (а.с. 20-22) слідує, що працівниками Територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області у ТзОВ “Спецбудмонтаж” було виявлені грубі порушення законодавства про працю, а саме, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тривалий час працювали в ТзОВ “Спецбудмонтаж” без  належним чином оформлених  трудових відносин.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_4. та ОСОБА_3 (а.с. 63-64) слідує, що потерпілий ОСОБА_4 підтвердив свої свідчення та вказав, що з осені 2006 року по травень 2009 року працював  екскаваторником в ТзОВ “Спецбудмонтаж”, директором якого був ОСОБА_3, без укладення трудового договору, окрім періоду, коли такий договір з ним був укладений, а саме з квітня 2008 року по жовтень 2008 року.

Протоколом огляду речового доказу - документа (а.с. 4, 68), оглянуто та описано речовий доказ по справі - трудову книжку ОСОБА_4, в якій мається записи про те, що 02.04.2008 року  ОСОБА_4 був прийнятий на роботу екскаваторником (трактористом) у ТзОВ “Спецбудмонтаж” та 01.10.2008 року ОСОБА_4 був  звільнений з даної роботи за згодою сторін.

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, та за  ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання, одружений, має одну неповнолітню дитину, позитивно характеризується, а також обставини, які обтяжують і пом’якшують його покарання. Обставин, які обтяжують та пом’якшують покарання ОСОБА_3 – не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід обрати у виді штрафу в межах санкцій ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості із заробітної плати та відшкодування у зв'язку з цим моральної шкоди - не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд вважає, що вирішення питання щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди не може розглядатися у кримінальному процесі, оскільки  об'єктом даного злочину, склад якого передбачений ст. 172 КК України, є трудові, а не майнові права особи, а тому позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди має розглядатися виключно в порядку цивільного судочинства, тим більше, що відповідачем за таким позовом має бути ТзОВ “Спецбудмонтаж”, а не його директор ОСОБА_3. За наведених обставин у задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 - слід відмовити.

На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

    ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:

             - за ч. 1 ст. 172 КК України –  800 (вісімсот) гривень штрафу;

             - за ч. 1 ст. 366 КК України – 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.

 На підставі ст. 70 КК України, остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання – 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень штрафу.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 - відмовити.

Речові докази по справі: трудову книжку на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 68-70) -повернути за належністю її законному володільцю  ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя:                                  Кишакевич Л. Ю.