У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року липня місяця 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Синельщікової О.В.

                                          суддів Летягіної О.В.

Яковенко Л.Г.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ремонтно-експлуатаційна організація № 2, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ремонтно-експлуатаційна організація № 2, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу самочинної будови відмовлено.

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2010 виправлено описки в рішенні суду від 20 січня 2010 року наступним чином: вказавши у тексті рішення прізвище, ім’я та по-батькові позивачки «Старигіна Вікторія Сергіївна», ім’я та по-батькові відповідача «Ігор Вячеславович», назву третьої особи «Управління головного архітектора Ялтинської міської ради».

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвали нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не було прийнято до уваги, що прибудинкова територія складає 558 кв.м. і місце для дитячого майданчика можливо було знайти відповідно до санітарних та будівельних норм, не порушуючи при цьому її права та права її сім’ї, і, крім того, найближчий відкритий дитячий майданчик розташований лише через будинок від їх будинку.  Зазначає, що, ухвалюючи рішення, суд посилався на лист Ялтинського УМГ, який є незаконним і суперечить вимогам діючого законодавства. Вказує, що суд прийняв до уваги протокол сходу мешканців, який не має юридичної сили. Також, посилається на те, що судом не надана належна оцінка акту дослідження прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, який підписаний головним архітектором м. Ялта, а також не прийняті до уваги вимоги Наказу Міністерства охорони здоров’я № 173, ДБН 360-92**, Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не застосовані норми закону, які підлягали застосуванню, а саме: статті 317, 391 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, третю особу, представників відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача ОСОБА_6 з благоустрою території загального користування не порушують прав позивачки щодо можливості користуватися належною їй квартирою.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 07 лютого 2005 року, є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).

Житловий будинок складається із 5 квартир, які розташовані у житлових літерах А, Б, В, Б1, також до складу домоволодіння входять літні кухні, сараї, вбиральня. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 989 кв.м., під будівлями – 431 кв.м. (а.с.14).

Звернувшись з позовом до суду, позивачка просила усунути перешкоди у користуванні належним їй майном, а саме, квартирою АДРЕСА_1, шляхом зобов’язання ОСОБА_6 демонтувати дитячий майданчик, розташований у зазначеному будинку.

При апеляційному перегляді справи судом встановлено, що спірна земельні ділянка знаходиться у користуванні власників квартир житлового будинку АДРЕСА_1, належить до комунальної власності Ялтинської міської ради.

На зазначеній частині загального двору відповідачем встановлений іграшковий будиночок і пісочниця для дітей, які проживають у зазначеному будинку.

Посилання позивачки на порушення санітарних норм і будівельних норм і правил при влаштуванні дитячого майданчика, колегія суддів не приймає до уваги, тому що територія двору загального користування частково обладнана для відпочинку дітей і може використовуватися власниками квартир за їх згоди і для інших потреб.

Апеляційним судом також встановлено, що порядок користування земельною ділянкою між власниками квартир не встановлювався, вона знаходиться в їхньому загальному користуванні.

Позивачка та члени її сім’ї не обмежені у доступі на зазначену територію та можливості користуватися нею та своєю квартирою.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав позивачки щодо можливості користуватися своєю власністю, а саме, встановлення ліхтаря, залишення без нагляду дітей виходять за межі позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду відповідно до положень частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову, обґрунтованого вимогами статтями 317, 391 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Судді:

Яковенко Л.Г.                                   Синельщікова О.В.                      Летягіна О.В.