копія

                                                                                                                             Справа № 1 – 167

                                                                                                                             2010 рік

                                                              В  И  Р  О  К

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 року                           Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                             Мотрука  М.І.

         при секретарі                             Мозоль Л.І.

 з участю прокурора                          Струся О.Ю.,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні  в  м. Іллінці   кримінальну    справу  по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с. Ярмоленці, Гайсинського району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1, українця,   громадянина  України,  освіта середня-спеціальна, одруженого,  не працюючого, раніше не судимого, -

                по ст.185 ч.1 КК України,

                                                            В С Т А Н О В И В:

             ОСОБА_1 15 липня 2009 року з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов на берег р. Соб, що в м. Іллінці Вінницької області,  саме в районі центрального пляжу, що по вулиці Пестеля, де знайшовши металеву арматуру, підійшов до саморобного човна, який був закріплений металевим ланцюгом за дерево з навісним замком та який належить ОСОБА_2. Після чого, ОСОБА_1 зірвав за допомогою металевої арматури навісного замка, який кріпився до металевого ланцюга,  який був прикріплений вище вказаний човен та шляхом вільного доступу, таємно, викрав вище вказаний човен, яким переплив до домогосподарства, де проживає та яке розташоване в АДРЕСА_1, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 217 гривень, що підтверджується висновком експерта № 1349 від 20.05.2010 року..

           В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину визнав повністю і пояснив, що  він 15.07.2009 року він прийшов на берег р. Соб, в районі центрального пляжу і побачив там човна, який був прив’язаний до дерева металевим ланцюгом, який закривався на навісний замок і вирішив його викрасти. Човен був потрібен йому для того, щоб ловити рибу. Він  на березі річки знайшов кусок арматури, якою зірвав замок. Потім він на березі річки знайшов дерев’яну палицю замість весла і поплив на човні до свого домогосподарства. З того часу він на човні більше не плавав, оскільки човен потребував ремонту і він перевіз його на подвір’я, щоб його ніхто не бачив і хотів його полагодити і пофарбувати, щоб ніхто його не взнав. В березні 2010 року він  продав човен ОСОБА_3 за 350 гривень, а  квітні 2010 року до нього приїхали працівники міліції, яким ін сам все розповів. В скоєному чисто сердечно розкаюється, запевняє суд, що такого більше ніколи вчиняти не буде, просить суд суворо його не карати.

В зв’язку з тим, що підсудній ОСОБА_1 визнав себе повністю винним в інкримінованому йому злочині, погоджується з зібраними доказами по справі, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за скороченою судовою процедурою, заслухавши думку прокурора, який не заперечує проти задоволення клопотання підсудного, відповідно до ст.299ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних даних, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме в частині допиту свідків.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у скоєні злочину підтверджується іншими  матеріалами кримінальної справи, які зібрані в ході досудового слідства та дослідженими в ході судового засідання, а саме: протоколом огляду місця події (а.с.13-16), висновком спеціаліста №1166 від 27.04.2010 року (а.с.18-20), висновком експерта №1349 від 20.05.2010 року в яких зазначено, що вартість викраденого човна становить 217 гривень (а.с.50-52), протоколом виїмки човна (а.с.45), протоколом огляду речового доказу (а.с.46).

    Оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєні злочину доведена повністю, його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно по ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

    Призначаючи підсудному покарання, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин злочину та його наслідків, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання,  раніше не судимий, як пом’якшуючі обставини щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, які б обтяжували його покарання  в ході розгляду справи судом не встановлено. За таких обставин, враховуючи дані про особу підсудного в їх сукупності, та обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання  підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, і вважає за можливе, ОСОБА_1 призначити міру покарання, передбачену санкцією ч.1ст.185 КК України у виді штрафу.

    Долю речових доказів по справі вирішити в порядку ст.81 КПК України.

            Відповідно до ст.91 КПК України судові витрати по справі покласти на засудженого ОСОБА_1.

            Підстав для зміни запобіжного заходу відносно підсудного суд не вбачає.    

На підставі наведеного, керуючись  ст.ст.321- 324  КПК України,

                                                          П Р И С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1ст.185 КК України і призначити йому покарання по ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі  п’ятдесяти неоподаткованих  мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

    Речові докази по справі – човен повернути потерпілому ОСОБА_2

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 2666  (дві тисячі шістсот шістдесят шість)  гривень і 76 (сімдесят шість) копійок удових витрат по справі.

            Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін-підписку про невиїзд.

              Апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Вінницької області  протягом п’ятнадцяти діб після його проголошення, через Іллінецький районний суд.

Головуючий   /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя  Іллінецького

районного        суду                                                   М.І. Мотрук