Справа № 1-499/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     12 липня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – суддя Криворот О.О.,

при секретарі – Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора – Білошицького М.В.,

та представника цивільного позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Іванівка -1 Антрацитівського району Луганської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. обіймаючи посаду директора ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел», будучи службовою особою, привласнив майно ТОВ «Консалтингова група «Партнер» у розмірі 25 510 гривень, шляхом зловживання своїм службовим становищем, при наступних обставинах.

Так, ТОВ «Консалтингова група «Партнер», від імені якого діє генеральний директор ОСОБА_5, є єдиним учасником     ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел».

22 квітня 2009 року відповідно до протоколу № 2 Загальних Зборів Учасників ТОВ Туристична компанія «Партнер-Тревел», ОСОБА_1. обраний директором вказаного товариства.

Відповідно до Статуту ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел», затвердженого Загальними Зборами Учасників товариства відповідно до протоколу № 1 від 09.03.2009 року, ОСОБА_1. як директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників, в тому числі – укладає від імені товариства без довіреності контракти, договори і забезпечує їх виконання; представляє без довіреності товариство у відносинах з підприємствами, установами та організаціями; видає накази, інструкції та інші нормативні документи з питань діяльності товариства, які є обов»язковими для всіх служб, відділів та працівників товариства, приймає на роботу і звільняє персонал товариства; керує адміністрацією товариства, призначає і звільняє посадових осіб товариства; - а також виконує інші обов»язки та використовує права, передбачені Статутом.

Тобто, ОСОБА_1. є службовою особою, яка обіймала постійно на підприємстві посаду, пов»язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов»язків.

29.07.2009 року ОСОБА_1. звернувся до генерального директора ТОВ «КГ «Партнер» ОСОБА_5 із службовою запискою щодо виділення ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» грошових коштів у розмірі 2 000 євро та 1017 гривень для отримання підприємством тур операторської ліцензії для провадження товариством відповідної діяльності, яка відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ст. 9 п. 50 підлягає ліцензуванню.

05.10.2009 року ОСОБА_1., перебуваючи у службових приміщеннях ТОВ «КГ «Партнер» по вул. Солом»янській, 3 у м. Києві, відповідно до розрахункової касової відомості отримав у бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 13 260 гривень для отримання ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» тур операторської ліцензії.

09.10.2009 року ОСОБА_1., перебуваючи у службових приміщеннях ТОВ «КГ Партнер» по вул. Солом»янській, 3 у м. Києві, відповідно до розрахункової касової відомості отримаву бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 12 250 гривень для отримання ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» тур операторської ліцензії, а всього 05 та 09 жовтня 2009 року отримав грошові кошти ТОВ «КГ «Партнер» на загальну суму 25 510 гривень.

В подальшому, директор ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» ОСОБА_1. використовуючи своє службове становище, діючи з корисливого мотиву, привласнив отримані ним грошові кошти ТОВ «КГ «Партнер» на загальну суму 25 510 гривень та розпорядився чужими коштами на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду показав, що дійсно 22 квітня 2009 року відповідно до протоколу № 2 Загальних Зборів Учасників ТОВ Туристична компанія «Партнер-Тревел», він був обраний директором даного товариства та працюючи на даній посаді, виконував обов»язки, передбачені Статутом цього товариства. 29.07.2009 року він звернувся до генерального директора ТОВ «КГ «Партнер» ОСОБА_5 із службовою запискою щодо виділення ТОВ Туристична компанія «Партнер-Тревел» грошових коштів у розмірі 2000 євро та 1017 гривень для отримання підприємством тур операторської ліцензії для провадження товариством відповідної діяльності. 05.10.2009 року та 09.10.2009 року він отримав від бухгалтера товариства ОСОБА_6 кошти в сумі 13260 гривень і 12 250 гривень,  для отримання тур операторської ліцензії, а всього на загальну суму 25510 гривень. В подальшому, він у зв»язку з скрутним матеріальним становищем привласнив отримані ним кошти та розпорядився ними на власний розсуд. Крім того, він зазначив, що не привласнював майно підприємства, а саме ввірений йому ноутбук, оскільки 22.06.2009 року він виносив його з дозволу представника з безпеки ТОВ «КГ «Партнер» ОСОБА_7 з метою перегляду вдома фільмів та повернув його 23.06.2009 року. Також додав, що всі клієнти, які звертались до нього за послугами, отримали послуги повністю, відповідно до укладених договорів про туристичне обслуговування, жодних нарікань з їх сторони за час його роботи у фірмі не було.

        Окрім визнання своєї вини у вчиненні злочину та частковому визнанні цивільного позову по даній кримінальній справі, вина ОСОБА_1 також повністю доведена зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

    Як вбачається з показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, вона перебуваючи на посаді помічника керівника ТОВ «КГ «Партнер» 05 жовтня 2009 року передала грошові кошти в сумі 13 260 гривень, а 09 жовтня 2009 року - в сумі 12250 гривень директору ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» ОСОБА_1 для оформлення тур операторської ліцензії та банківської гарантії. Дані грошові кошти були передані згідно записів у розрахункових відомостях № 13 від 09.10.2009 року та № 23 від 05.10.2009 року. ОСОБА_1. використав дані грошові кошти не за призначенням, а на власні потреби (а.с. 155-157).

    Представник цивільного позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала цивільний позов і просила його задовольнити в повному обсязі, хоча звідки нарахована сума 41 374,00 грн. пояснити не змогла.

    Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, зокрема:

•   даними, що містяться у розрахунково-касових відомостях, що містять дати отримання ОСОБА_1 грошових коштів ТОВ «Консалтингова група «Партнер» 05 і 09 жовтня 2009 року та підписи ОСОБА_1 (а.с.43-44);

-   даними, що містяться у службовій записці директора ТОВ «Консалтингова група «Партнер» ОСОБА_1 від 20.07.2009 року генеральному директору ТОВ «КГ «Партнер» про виділення коштів у зв»язку із необхідністю отримання тур операторської ліцензії (а.с. 49);

-   даними, що містяться у явці з повинною від 26.02.2010 року, відповідно до якої він працюючи директором ТОВ «Туристична компанія «Партнер-Тревел» 29.07.2009 року звернувся із службовою запискою до генерального директора ТОВ «Консалтингова група «Партнер» про виділення грошових коштів у розмірі 2000 євро та 1017 гривень для отримання тур операторської ліцензії. Першу частину цих коштів в сумі 13260 гривень він отримав тільки 05.10.2009 року, а другу частину в сумі 12250 гривень, він отримав 09.10.2009 року. Ці гроші він отримував у бухгалтера ОСОБА_6 У подальшому, в зв»язку з тяжким фінансовим становищем, він використав гроші не за призначенням, що призвело до неотримання тур операторської ліцензії. Гроші він використав на власні потреби (а.с.158);

-   іншими матеріалами кримінальної справи.

    Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена в повному обсязі та його умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, кваліфікує за ч.2 ст. 191 КК України.

    Обираючи підсудному ОСОБА_1 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані, що характеризують його особу, а саме те, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

    Обставинами, які пом»якшують покарання підсудного слід визнати його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

     Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням фактичних обставин справи, даних про особу підсудного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Однак, з урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, його критичне відношення до вчиненого, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки відповідно до ст.76 КК України.

    Цивільний позов ПуАТ «Юбіпартнер» підлягає частковому задоволенню на суму 23 510 грн. ( 25 510 грн.- 2000 грн., які сплачені ОСОБА_1 згідно з квитанцією № 24425-К/1 від 09.07.2010 року = 23 510 грн.), оскільки представником цивільного позивача в судовому засіданні не доведено розмір цивільного позову на суму 41 374, 00 грн.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

          ОСОБА_1  визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки.

    На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

    Відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця роботи і проживання та періодично з»являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

 Цивільний позов ПуАТ «Юбіпартнер» задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь   ПуАТ «Юбіпартнер» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23 510 (двадцять три тисячі п»ятсот десять) гривень.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом»янський районний суд м. Києва протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

               Суддя:                             О.О.Криворот