Справа № 2-1257/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Кулеши Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області про підвищення мінімальної пенсії за віком,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області (далі – Управління) про підвищення мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з січня 2008 року їй виплачувалось частково, просить визнати бездіяльність Управління незаконною , зобов’язати останнє нарахувати та виплатити їй за період з 1 січня 2008 року по 1 січня 2010 року вказані суми та зобов’язати відповідача проводити такі виплати в подальшому.
В судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву відповідно до якої позов підтримала повністю, просить справу слухати у її відсутність.
Представник управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву відповідно до якої позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні за безпідставністю, а справу слухати у її відсутність.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою і має статус «дитини війни», що стверджується посвідченням позивачки за № НОМЕР_1, а також довідкою відповідача і сторонами не оспорюється .
Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом протягом 2008-2009 років такі нарахування та виплати проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Конституційний Суд України визнав, що зупинення та обмеження Законом України «Про Державний бюджет» дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнаний неконституційним; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Законів України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачці підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення є незаконною.
Тому, з врахуванням часу винесення рішення Конституційного Суду України, а саме 22.05.2008 року, позивачці, повинно бути виплачено за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та січень-червень 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка має статус «дитини війни» на підставі Закону, оскільки в 2009-2010 роках в законодавчому порядку жодні обмеження щодо виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались, а положення постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року прямо суперечать останньому.
Доказів, які б спростовували вищеназвані факти ні відповідачем, ні його представником суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони посилаються не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються виключно на їх розмірковуваннях щодо процесів в державі, що не можна визнати допустимими та належними доказами, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.
Не можуть бути підставою для відмови в позові твердження органів Пенсійного фонду щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України» встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним
органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання
коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат
на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивачка.
При цьому, згідно п. 4 ч. 5 постанови КМУ № 1261 від 24.10.2007 року, обов’язок щодо обрахування конкретних сум надбавок позивачу віднесено до виключної компетенції Управління, а тому законні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині відсутні.
В той же час, позивачка, згідно поданого позову, просить стягнути з відповідача на свою користь підвищення пенсії регламентованої Законом, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року, а також зобов’язати Управління проводити такі виплати починаючи з 2010 року і в подальшому, тобто без обмеження їх будь-яким часом.
Головуючий: С.М. Болотін
- 3 -
Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.
Зокрема, з огляду на те, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» не було передбачено доплати до пенсії «дітям війни» і ці положення Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними, то вимоги позивачки за період 2008 року підлягають задоволенню з врахуванням часу винесення рішення названого Суду, а саме з 22.05.2008 року.
Більше того, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивачки, як зобов’язання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навела таких способів захисту і сама позивачка.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачкою, суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих їй доплат на майбутнє, порушення її прав, строк по цих виплатах ще не настав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивачки, названі вимоги підлягають до задоволення станом на 1 липня 2010 року, тобто за період, який був предметом судового розгляду, що стосується проведення таких виплат в подальшому, без обмеження їх будь-яким часом, то в задоволенні таких вимог слід відмовити.
Таким чином, відповідач – Управління повинне бути зобов’язане виплатити позивачці належні їй підвищення до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та січень-червень 2010 року відповідно, з врахуванням вже проведених виплат.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме неправомірні дії Управління призвели до порушення законних прав позивачки.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно, з 1 січня по 30 червня 2010 року включно з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області на користь ОСОБА_1 45грн. 50коп. (сорок п’ять грн. 50коп.) судових витрат по справі.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Головуючий :