Справа № 1-321/ 2010 р.

ВИРОК

Іменем України

“22”червня 2010 року                                     м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Клапоущака С.Ю.,

при секретарі  Гнасько Н.О.,

з участю прокурора Грималюка В.В.,

захисника підсудного ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янка Дніпровська, Запорізької області та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    Підсудний ОСОБА_2, працюючи з 29 листопада 2004 року на посаді механіка в СПД ОСОБА_4, юридична адреса - АДРЕСА_2, згідно з наказом завідуючого товарним складом ОСОБА_5 за №29-а від 19 січня 2008 року назначений відповідальним за технічний стан дизельного та електричного навантажувачів та за використання навантажувачів при перевезені вантажів на складі та відповідно до посадової інструкції не забезпечив відповідно до своїх посадових обов’язків технічну готовність вилкового електронавантажувача Балканкар ЕВ 717, його відповідність вимогам нормативно – правовим актів з охорони праці  та промислової безпеки, оскільки навантажувач не був обладнаний захисним навісом над місцем водія,  не відповідає НПАОП 0.00-1.22-08, в порушення п.4.10.1 навантажувач не зареєстрований  в територіальному органі Держгірпромнагляду відповідно до НПАОП 0.00-1.09-04, замок кола керування – відключений,  замість нього підключений тумблер, що не відповідає НПАОП 0.00-1.22-08, в порушення п.4.5.3 – Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, допустив  вказаний електронавантажувач Балканкар ЕВ 717 до експлуатації, порушивши вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людини.

    30.01.2010 року біля 14.30 год. в м. Вінниці по вулиці Чехова, 39 на території біля товарного складу, де здійснює свою діяльність СПД ОСОБА_4 під час проведення завантажувально – розвантажувальних робіт, вантажник ОСОБА_6 самовільно сів за кермо електронавантажувача Балканкар ЕВ 717 та привів його в рух. Під час руху електронавантажувач впав з рампи товарного складу на майданчик, перекинувся та притис ОСОБА_6 Згідно висновку судово – медичної  експертизи № 8/82 (а.-с. 114-115), смерть ОСОБА_6 настала від закритої травми живота, розриву печінки.  

Підсудний винним себе у вчиненні цього злочину визнав повністю, показав, що він згідно своїх посадових обов’язків відповідав за охорону праці, злочин вчинив за обставин, викладених вище. З висновками експертизи, яка проводилася по кримінальній справі згоден. У вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи, що підсудний вину свою визнав повністю, і не оспорює фактичних обставин справи, суд визнає недоцільним дослідження доказів в ході судового розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст.271 КК України, тобто порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що спричинило загибель людей. Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

    Суд визнає його винним у вчиненні цього злочину та вважає, що підсудний підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Призначаючи вид і міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений,   має  постійне місце проживання.

Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, в ході провадження досудового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим активно сприяв розкриттю злочину і встановленню істини в справі, позитивно характеризується за місцем проживання.

Ці обставини суд відносить до помякшуючих покарання підсудного.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлені.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням до нього вимог ст. 75, 76 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне не застосувати до підсудного додаткове покарання у вигляді  позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Запобіжний захід щодо підсудного слід залишити без змін – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, –

                          З А С У Д И В :

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України і призначити йому покарання у виді – чотирьох років позбавлення волі  без позбавлення права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2   від призначеного судом основного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

За ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

1.   Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2.   Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, місця роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без змін – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення   до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці.

С У Д Д Я :                                                   підпис

З  оригіналом  вірно :

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці                 С.Ю. Клапоущак

Секретар