Судове рішення #10064817

                                                                                                                 

                                                                                     Справа № 2-214\2010 рік

                                                                                                   

                                                 Рішення

                                           іменем України

01 червня 2010 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

 головуючого судді: Архангельський А.М.

 при секретарі:           Волошко К.В.

 з участю адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача Корчак І.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації про  визнання рішення про відмову неправомірною та зобов’язання видачі посвідчення,

.

                                               встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Тетіївського районного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації  про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення протиправними та зобов'язання видати відповідне посвідчення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації від 07.04.2010 року за № 10\426 йому було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення, як особі, що була залучена до формувань цивільної оборони. Це рішення є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації Корчак І.М. проти позову заперечує з тих підстав, що позивач не надав докази про свою участь у  формуваннях цивільної оборони, які ліквідовували наслідки на Чорнобильській АЕС.  

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача та дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, із ма теріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації наслідком аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1(категорія 1) та копією вкладки № 634785 С від 25.11.2008 року. (а.с.74 ).

Позивач ОСОБА_3 з 13.05.1986 року по 16.05.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування служби захисту тварин і рослин Цивільної оборони Київського обласного ветеринарного загону і був залучений до виконання заходів ЦО по проведенню дезактивізації на території зони відчуження Чорнобильської АЕС, що підтверджується довідкою: № 01-08\1573 від 28.12.2009 року та протоколом  № 11\2009 року від 28.12.2009 року які були видані Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації (а.с.8-11).

З 19 листопада 2008 року ОСОБА_3 була встановлена II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки МСЕК №НОМЕР_2 від 19.04.2008 року. (а.с. 6).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Положенням статті 4 Закону встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 15 червня 2004 року N 1770-ІУ статтю 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено пунктом 9.

 Згідно пункту 9 статті 7 Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_3 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни відповідно до п.9 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в чому йому було відмовлено з посиланням на той факт, що довідка № 01-08\1573 від 28.12.2009 року, видана Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації не містить інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення ОСОБА_3 до формувань цивільної оборони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з витягу протоколу № 11\2009 року від 28.12.2009 року засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків у складі невоєнізованого формування служби захисту тварин і рослин Цивільної оборони Київського обласного ветеринарного загону і був залучений до виконання заходів ЦО по проведенню дезактивізації на території зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Зазначена вище довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08\1573 від 28.12.2009 року була подана позивачем разом з пакетом інших необхідних документів до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації для встановлення йому статусу інваліда війни.

Однак, відповідачем в наданні даного статусу було відмовлено, посилаючись на те, що дана довідка не є документальним підтвердженням факту залучення ОСОБА_3 до складу формувань ЦО та було зазначено, що комісія Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської ОДА (колишній штаб ЦО Київської області), яка створена за наказом начальника Управління при відсутності Положення про неї, є нелегітимною та не уповноважена до видачі довідок жодним нормативно-правовим документом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 1 Наказу Начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації "Про створення та призначення комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони" від 10 травня 2006 р. № 10 передбачено створення в управлінні комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Таким чином, суд не погоджується з запереченнями представника відповідача на те, що видана довідка не може підтверджувати факт участі позивача у формуванні Цивільної оборони, а сама комісія Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської ОДА (колишній штаб ЦО Київської області), яка створена за наказом начальника Управління при відсутності Положення про неї, є нелегітимною та не уповноважена до видачі довідок жодним нормативно-правовим документом, є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно вимог статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та    органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про цивільну оборону" для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії. Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.

На думку суду саме такі функції, передбачені Законом України "Про цивільну оборону", виконував позивач приймаючи участь, як цивільна особа, в захисту населення від наслідків  надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного характеру.

Враховуючи, що відповідач не виконав покладені на нього обов’язки, суд вважає, що мало місце порушення принципу законності, встановленого ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього відповідач повинен ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають значення для правильного вирішення конкретного питання.

Суд звертає увагу сторін на те, що суб'єкт владних повноважень, виступаючи з державницьких позицій, захищаючи інтереси держави і громадян, які там проживають, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, не обґрунтованих припущень, а керуватися конкретними обставинами.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що розгляд і вирішення справ в порядку цивільного судочинства здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню, а тому відмова в задоволенні таких вимог не ґрунтується на вимогах закону..

Позивач, як особа, що у встановленому законом порядку віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також є інвалідом II групи, звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями. ст. 157-159. 208-210, 212-218 ЦПК України ст.ст.6,19 Конституції України, статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про цивільну оборону",  суд –

                                                    Вирішив:                

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального  захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації в Київській області про  визнання відмови управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації неправомірною у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни задоволити

           Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації щодо невидачі ОСОБА_3 п освідчення інваліда війни неправомірними.

            Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення  Тетіївської районної державної адміністрації Київської області видати ОСОБА_3 посвідчення інваліда війни.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Головуючий суддя:                                                Архангельський А.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація