Справа № 2-287\2010 рік
Рішення
іменем України
29 червня 2010 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Архангельський А.М.
при секретарі: Волошко К.В.
з участю адвоката: ОСОБА_1 та представника відповідача Шосталь О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про визнання відмови щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни неправомірною та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
встановив:
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй починаючи з 26.04.2007 року, повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога і вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2007-2010 років вказана соціальна допомога не виплачувалась, а тому вона посилаючись на вказану норму Закону та відповідних рішень Конституційного суду України, якими були визнані неконституційними окремі Положення Законів України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік" та дано тлумачення в цілому Закону України "Про державний бюджет", просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26.04.2010 року в межах строку позовної давності, зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати 30% надбавку в подальшому і виплатити таку допомогу за 2007-2009 роки в сумі 3815.1 гривен.
В судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Шосталь О.О. позовних вимог не визнала та суду пояснила, соціальна допомога дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком проводиться із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того виплата будь яких пенсій проводиться відповідно порядку встановленого прийнятими Верховною Радою України Законами України про Державний бюджет України на певні роки.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і їй починаючи із січня 2008 року по грудень 2009 року нараховувалася надбавка до пенсії, як дитині війни в розмірі: січень-березень 2008 року по 47 грн., з квітня по вересень 2008 року по 48.2 гривен, а дальше по грудень 2009 року по 49.8 гривен. В квітні 2010 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою провести донарахування надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та провести виплату заборгованості, про те в листі від 26.04.2010 року в задоволенні її вимог було відмовлено.
Установлені обставини підтверджується: витягом з паспорту позивачки серії НОМЕР_1 (а.с.6), копією відповіді відповідача №893\07 від 26.04.2010 року та довідкою про розмір нарахованої пенсії.(а.с.7,8).
Установлено, що відповідно до п.п.4 2.1 розділу ІІ "Положення про Пенсійний фонд України". Затвердженого Постановою ПФУ від 30.04.2002 року за № 8-2 нарахування і виплата надбавки до пенсії відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі. Який в своїй діяльності повинен керуватися Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідно до п.12.ст 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено. Статтею 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни в деякі законодавчі акти України дітям війни проводилась підвищена виплата у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що лише Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Тобто, Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі при нарахуванні соціальної допомоги керувався даними Законами, в 2007 році відповідно закону не проводило доплату, а протягом 2008 року та 2009 року повністю нарахувало та виплатило позивачу надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2008-2009 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з січня по березень 2008 року по 47 грн., з квітня по вересень 2008 року по 48.2 гривен, а дальше по грудень 2009 року по 49.8 гривен
Разом з тим відповідачем не було прийнято до уваги, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, від 22.05.2008 року № 10-рп2008 та № 26 – рп2008 від 27.11.2008 року пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", положення п. 41 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України .
Конституційний Суд дійшов висновку та зазначив, що:
" Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загально суспільні потреби, зокрема видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України";
"Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони".
Цим рішенням Конституційного Суду України спростував ствердження відповідача у запереченнях на позов, в яких відповідач посилається на відсутність рішення Конституційного суду України про неконституційність закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік."
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України і остаточним та не може бути оскарженим, крім того дане рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів.
Частиною З ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що при прийнятті Закону України "Про державний бюджет України на 2007-2009 роки", були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як дитині війни, суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Законів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про державний бюджет України на 2009 рік", основний обов’язок яких встановлення доходів та видатків, в тому числі видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення. При таких обставинах Управлінню Пенсійного фонду в Тетіївському районі при нарахуванні позивачці ОСОБА_3 надбавки до пенсії повинно було керуватися Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Ч. З ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі з 01.01.по 31.03.2007 року в розмірі 380 грн., з 01.04 до 30.09.2007 року-406 грн., з 01.10.до 31.12.2007 року – 411 грн.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі з 01.01.по 31.03.2008 року – 470 грн., з 01.04.по 30.06.2008 року - 481 грн., з 01.07. по 30.08.2008 року - 482 грн., з 01.10. по 31.12. 2008 року - 498 грн.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі - 498 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню за межах строку позовної давності. з 26.04.2007 року по 26.04.2010 рік, з урахуванням здійснення позивачу часткової виплати протягом зазначеного періоду у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Приймаючи до уваги, що позивачу не було нараховане підвищення до пенсії, суд не може підміняти інші органи влади та самостійно здійснити таке нарахування. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення підвищення до пенсії в твердій грошовій сумі. Разом з тим, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 26.04.2007 року по 26.04.2010 рік.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком , крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Таким чином суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував вимоги, частково підтвердив їх доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню, оскільки виходячи із аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, а саме рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, від 22.05.2008 року № 10-рп2008 та № 26 – рп2008 від 27.11.2008 року Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", За конів України "Про Державний бюджет на 2009 рік" та "Про соціальний захист дітей війни", суд приходить до висновку, що розмір пенсії позивача повинен був бути підвищений на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком в період з 26.04.2007 року по 26.04.2010 року. Разом з тим, позивачу за вказаний період були нараховані та виплачені щомісячно певні надбавки до пенсії, а тому вказані виплати повинні бути враховані відповідачем при перерахуванні пенсії позивача.
Що стосується вимоги позивача про виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни в подальшому, тобто на інші роки, то суд вважає, що дана вимога не може бути задоволена, оскільки в суду не має даних про те, що Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі в майбутньому буде порушувати Конституцію України та Закони України .
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 157-159. 208-210, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, від 22.05.2008 року № 10-рп2008 та № 26 – рп2008 від 27.11.2008 року., ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд, -
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі про визнання відмови щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни неправомірною та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.04.2007 року по 26.04.2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 за період з 26.04.2007 року по 26.04.2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Архангельський А.М.