Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                                                                2-767/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» червня 2009 року                                                                           м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                                         головуючого судді Василишина В.О.,

                                         при секретарі: Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу                               за позовом акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Лемма»                  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест», відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі Гарант», треті особи: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3, Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_4, про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною подією,

в с т а н о в и в:

У січні 2010 року акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Лемма» (далі – АТЗТ «СК «Лемма») звернулося до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувався тим, що між ним та товариством з додатковою відповідальністю                 «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі – ТДВ «СК «Альфа-Гарант») 01 червня                2006 року було укладено договір № 91-017/06-07 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів, за яким частина відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, у яких стороною є ТДВ «СК «Альфа-Гарант», передана - АТЗТ «СК «Лемма».

04 жовтня 2006 року між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспорту під номером 06/01-008-Л 000139, за яким застраховано автомобіль «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить останньому.

22 березня 2007 року на проспекті Возз’єднання у місті Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ-21099», реєстраційний номер                            НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля                                   «ВАЗ-21093», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 й автомобіля «Деу Нексі», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5                 Транспортні засоби одержали механічні пошкодження. Винними у вчиненні                      дорожньо-транспортної події визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Власнику застрахованого автомобіля «ВАЗ-21099», реєстраційний номер                         НОМЕР_1, ОСОБА_3 завдано матеріальні збитки в сумі - 17 024 грн. 00 коп.

ТДВ «СК «Альфа-Гарант» в рахунок взятих на себе зобов’язань за договором страхування наземного транспортного засобу від 04 жовтня 2006 року                                               № 06/01-008-Л 000139 сплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі                               – 16 834 грн. 25 коп. з вирахуванням безумовної франшизи, встановленої сторонами цього правочину на договірних засадах в сумі – 189 грн. 75 коп.

Згідно із умовами договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від 04 жовтня 2006 року № 06/01-008-Л 000139, укладеного між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та АТЗТ «СК «Лемма», обсяг відповідальності останнього за кожним договором страхування наземних транспортних засобів складає 90 % відповідальності по кожному об’єкту страхування.

У червні 2007 року АТЗТ «СК «Лемма» перерахувала ТДВ «СК «Альфа-Гарант» частину виплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі – 15 150 грн.                83 коп.

З урахуванням уточнень заявлених позовних вимог АТЗТ «СК «Лемма» остаточно просить суд стягнути: - із відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі - ВАТ «СК «Дженералі-Гарант») в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі – 14 130 грн. 83 коп., - а із товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» (далі – ТОВ «Венбест») та ОСОБА_2 по                    - 510 грн. 00 коп. з кожного.

У судовому засіданні представник позивача АТЗТ «СК «Лемма» уточнені позовні вимоги підтримала й просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ВАТ «СК «Дженералі-Гарант» позов не визнала й просила у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні відповідачі: ТОВ «Венбест», ОСОБА_1 й ОСОБА_2 позов не визнали і просили відмовити позивачу в його задоволенні.

У судовому засіданні третя особи ОСОБА_4 позов не визнала і просила у його задоволенні відмовити.

У судове засідання треті особи: ОСОБА_3 й банк «Фінанси та кредит» не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення про одержання судових повісток. Від ОСОБА_3 до суду надійшла заява, у якій він просить суд розглядати цю цивільну справу без його участі.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 червня 2006 року між АТЗТ «СК «Лемма» та                        ТДВ «СК «Альфа-Гарант» укладено договір № 91-017/06-07 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів, за яким частина відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, у яких стороною є ТДВ «СК «Альфа-Гарант», передана АТЗТ «СК «Лемма».

04 жовтня 2006 року між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспортного засобу під номером 06/01-008-Л000139 (а.с.12), за умовами якого було застраховано автомобіль марки «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1.

22 березня 2007 року біля 11 год. 30 хв. на проспекті Возз’єднання у місті Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля «ВАЗ-21093», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Деу Нексі», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2007 року           (яка набрала законної сили) (а.с.24) притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 й ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й накладено на кожного із них адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі по 34 грн.                00 коп.

Як вбачається із висновку автотоварознавчого дослідження від 09 березня                 2007 року № А-22, проведеного приватним підприємцем ОСОБА_6, - матеріальний збиток (без урахування величини втрати товарної вартості), заподіяний власнику автомобіля «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, складає – 12 120 грн. 13 коп.

Згідно із страховим актом № СТ/07/0434 та розрахунком страхового відшкодування від 13 червня 2007 року (а.с. 20, 21) розмір матеріального збитку ТДВ «СК «Альфа-Гарант» визначено по рахунку станції технічного обслуговування, який склав – 17 024 грн. 00 коп.                 Із урахуванням франшизи сума страхового відшкодування визначена в розмірі – 16 834 грн.               25 коп.

Як вбачається із копії платіжного доручення від 19 червня 2007 року                                 ТДВ «СК «Альфа-Гарант» перерахувало ОСОБА_3 (на станцію технічного обслуговування) в рахунок відшкодування матеріальних збитків – 16 834 грн. 25 коп. (а.с.22).    

Частка перестраховика у сумі страхового відшкодування склала – 15 150 грн.                 83 коп. й по рахунку бордеро збитків № 09 по договору № 91-017/06-07 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів АТЗТ «СК «Лемма» перерахувало ТДВ «СК «Альфа-Гарант» вказану грошову суму (а.с. 23 - 26).

На момент дорожньо-транспортної пригоди водій групи мобільного реагування ОСОБА_1 знаходився на роботі згідно з графіком чергувань на автомобілі «ВАЗ-21093», реєстраційний номер НОМЕР_3, і його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», правонаступником якої є ВАТ «УСК «Дженералі Гарат» (а.с. 102-105).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була також застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» (а.с.67).  

 01 червня 2010 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» направило на адресу                               ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» претензію на загальну суму – 16 834 грн. 25 коп.,                               у якій просило повернути ці грошові кошти, що були виплачені на підставі договору                           № 06/01-008-Л000139 добровільного страхування наземного транспортного засобу від                    04 жовтня 2006 року.

17 червня 2010 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» надіслала ТДВ «СК «Альфа-Гарант» лист, у якому просила надіслати на її адресу для врегулювання справи висновок автотоварознавчого дослідження та фотокартки пошкоджень транспортного засобу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня               2004 року № 1961-IV (далі – Закону України «Про обов’язкове страхування …») відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом статей 36, 38 наголошеного вище Закону України «Про обов’язкове страхування …» після розгляду наданих документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Згідно із статтею 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки у судовому засіданні достовірно встановлено, що матеріальну шкоду в сумі  - 16 834 грн. 25 коп. сплатила ОСОБА_3 саме ТДВ «СК «Альфа-Гарант» в рахунок взятих на себе зобов’язань за договором страхування наземного транспортного засобу від              04 жовтня 2006 року № 06/01-008-Л 000139, то право зворотної вимоги (регресу) належить виключно цьому товариству.

Про це також свідчить й те, що 01 червня 2010 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» направило на адресу ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» претензію на суму виплаченого страхового відшкодування (16 834 грн. 25 коп.) про повернення цієї грошової суми.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України чітко визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позов АТЗТ «СК «Лемма» про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 212 – 216 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                           В.О.Василишин