Справа №1-77\2010 рік                                                                                  

                                                Вирок

                                          Іменем України

       13  квітня 2010 року  Тетіївський районний суд Київської області в складі:

             головуючого судді:  Архангельського А.М.

             при секретарі:           Волошко К.В.

             з участю прокурора: Мельничук В.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Екібастус, Павлодарської області, Казахстан, жителя АДРЕСА_1 освіта середня, розлученого, на утриманні неповнолітній син ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого водієм в ПП "Борейко" м. Київ, не військовозобов’язаного,  відповідно до ст..89 КК України не судимого, в скоєнні злочину, що передбачає відповідальність за  ст.164 ч.1  КК України,

                                            встановив:

               Підсудний ОСОБА_1 відповідно до рішення Тетіївського районного суду  № 2-1201 від 20.11.2002 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.11.2002 року  до його повноліття.

Проте підсудний  ОСОБА_1 за період з 01.03.2008 року по 01.01.2010 року злісно ухиляється від сплати аліментів, заборгованість по аліментам не погасив, внаслідок чого станом на 01.01.2010 року має заборгованість по аліментах в сумі 6418 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні  визнав, суду показав, що не зважаючи на працевлаштування він заборгованість по аліментах не погасив, хоч обіцяв це зробити, коли його судили в 2008 році.

Суд, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, по скільки ці обставини ніким не оспорюються.

Таким чином, аналізуючи установлені і перевірені судовим слідством докази , суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена і його дії суд кваліфікує за ст.164 ч. 1 КК України, так як він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) і має заборгованість по аліментам в сумі 6418 гривень.

Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який свою вину визнав, враховує те, підсудний фактично не виконав попереднє рішення суду, яким підсудний в 2008 році був засуджений за аналогічний злочин, не погасив заборгованість по аліментах, приймає до уваги посередню характеристику за місцем проживання і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1., можливе при засудженні його до покарання у вигляді обмеження волі.

            Керуючись ст.321-323, 324  КПК України, суд –

                           засудив:

ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу залишити – підписку про невиїзд.

            Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1, рахувати з часу  звернення вироку до виконання.

            Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            Суддя:                                      Архангельський А.М.