ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 р. Справа № 2-а-1850/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Костенко О.А. - представник за довіреністю;
відповідача : Спесивцев В.В. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Продкомпанія"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ :
В травні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Продкомпания" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003032340 від 12.04.2010р. на суму 640 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки акту перевірки № 432/02/32/23/30895100 від 26.03.2010р. не відповідають дійсності, оскільки до акту перевірки приєднані відповідні рахунки № 75717, № 75715, які свідчать про проведення відповідної касової операції, що підтверджує дотримання позивачем вимог щодо видачі розрахункового документу на повну суму проведеної операції. За таких обставин, прийняте на підставі акту рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003032340 від 12.04.2010р. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с.25-28). Зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Свідок - ОСОБА_3 (головний державний податковий ревізор-інспектор) в судовому засіданні пояснив, що дійсно при продажу двох пляшок пива розрахункову операцію не було проведено через реєстратор розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано і не видано, крім того, невідповідність суми готівкових коштів сумі готівкових коштів зазначеній в денному Х звіті РРО склала 64 грн.. Рахунки № 75717 та № 75715, які долучені до матеріалів перевірки, видані в приміщені клуб-кафе "Спорт-Тайм" та підтверджують висновки, викладені в акті перевірки.
Свідок - ОСОБА_4 (бармен клуб-кафе "Спорт-Тайм") суду пояснив, що розрахункова операція була проведена через встановлену комп'ютерну програму, при цьому, було видано рахунок. Через РРО розрахункову операцію не було проведено, відповідний розрахунковий документ не видавався. Що стосується рахунків № 75717 та № 75715, які долучені до матеріалів перевірки, то вказані рахунки за формою та змістом схожі на ті, які видаються в клуб-кафе "Спорт-Тайм". Крім того, зазначив, що в рахунку міститься призвіще та ім'я обслуговуючої особи - Буяльська Інна, яка працює офіціантом в клуб-кафе "Спорт-Тайм", іншої зазначеної в рахунку особи він не пам'ятає.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
23 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці здійснювалась перевірка господарської одиниці - клуб-кафе «Спорт-Тайм», що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 31, суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Продкомпанія» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 432/02/32/23/30895100.
Зокрема, в акті перевірки зафіксовано порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, відповідних розрахунковий документ не роздруковано та не видано. Не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі готівкових коштів зазначеній в денному Х звіті РРО, невідповідність склала 64 грн..
Встановлені податковим органом обставини стали підставою до прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003032340 від 12.04.2010р., яким до ПП "Продкомпанія" застосовані фінансові санкції в розмірі 640 грн..
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно п. 13 ст. 3 цього ж Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в вину не проведення розрахункової операції через РРО (відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано), крім того, не забезпечено відповідність суми готівкових коштів сумі готівкових коштів зазначеній в денному Х звіті РРО.
За визначеннями, встановленими ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Крім того, п.п. 3.1, 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі - Положення), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.200р., визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:
- назву господарської одиниці;
- адресу господарської одиниці;
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";
- для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
- якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
- вартість одиниці виміру товару (послуги);
- найменування товару (послуги);
- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
- позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";
- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
- напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.
В пункті 2.1 Положення зазначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
В позовній заяві позивачем стверджується, що до акту перевірки приєднані відповідні рахунки № 75717 та № 75715, які свідчать про проведення відповідної касової операції, та враховуючи те, що дані рахунки знаходяться у відповідача, відповідно позивачем дотримано вимоги щодо видачі розрахункового документа на повну суму проведеної операції.
В судовому засіданні представником позивача в обґрунтування заявлених вимог вказано на те, що із рахунків № 75717 та № 75715 не вбачається їх приналежність клубу-кафе "Спорт-Тайм", а тому виникають сумніви щодо дійсності обставин викладених в акті перевірки.
В ході судового розгляду, з пояснень представників сторін та з показів свідків, судом з'ясовано, що при продажу товару позивачем видано рахунки, які не свідчать про проведення відповідної касової операції, оскільки не мають відношення до реєстратора розрахункових операцій та не містять ознак розрахункового документа, в розумінні ст. 2 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п.п. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.200р..
Посилання представника позивача на те, що рахунки відповідачем отримані з порушенням чинного законодавства, а тому не можуть бути належними доказами, не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи та показами свідків.
Пункт 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, передбачає відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки. Відповідно до ст. 22 цього ж Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Тому суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законним та обґрунтованим і винесено на підставі акту перевірки, яка була проведена відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 640 грн. є обґрунтованими та правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії відповідача відповідають критеріям щодо правомірності дій суб’єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положенням про форму та зміст розрахункових документів, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову приватного підприємства "Продкомпанія" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003032340 від 12.04.2010р. - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 12.07.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
07.07.2010