Справа № 2-413, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року                                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:              

головуючого - судді:                                      Галича Ю.М.,

при секретарі:                                                 Яременко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та доплату до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому згідно із ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. А також зазначила, що на підставі ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивачка просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати доплати їй пенсії у розмірі однією мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі Закон № 796-ІІ), та зобов’язати відповідача здійснити їй такий перерахунок та виплату доплати до пенсії та перерахунку та виплати додаткової пенсії з 22 травня 2008 року по час винесення рішення суду з урахуванням фактично виплаченої пенсії.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі. Крім цього відповідач подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає повністю,  посилається на те, що позивачці , доплата до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується в розмірі 5,20 грн.. Це зумовлено тим, що хоча і ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає непрацюючим пенсіонерам у зоні посиленого радіоекологічного контролю доплату до пенсії у розмірі однієї заробітної плати, проте ст. 62 вказаного Закону передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а тому пенсіонери, які отримували цю доплату до 01.01.2008 року отримують її в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 5,20 грн. Позивачка також отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоровю, як особа віднесена до 4 категорії, згідно ч. 3 ст 51 ЗК України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 5% мінімальної пенсії за віком, а тому вимога позивачка перерахувати розмір додаткової пенсії є неправомірною і такою, що порушує вимоги ст.ст. 62, 63 вказаного Закону України.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-ІІ).

Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію та є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС 1 категорії, непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорії 4) серії А № 109200 с, та вкладкою до нього (а.с. 4), та копією паспорта з відміткою про реєстрацію (а.с. 3).  

Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що п енсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

З копій відповіді відповідача від 30 квітня 2010 року (а.с. 8)   встановлено, що позивачка отримує пенсію по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Позивачка, як непрацюючий пенсіонер за проживання у зоні посиленого радіаційного контролю також отримувала надбавку до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.

На письмове звернення позивачки від 27 квітня 2010 року стосовно здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у передбаченому законом розмірі відповідач листом від 30 квітня 2010 року за № 1929/03 (а.с. 8)  відмовив їй у здійсненні такого перерахунку та виплаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внаслідок чого при визначенні вказаної доплати до пенсії позивачці відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 5,20 грн., що суперечить вимогам ст. 39 вказаного Закону.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги також наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Ставищенському районі Київської області як непрацююча пенсіонерка та постійно проживає у смт. Ставище Київської області.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року смт. Ставище Київської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення статей 39 Закону № 796-ХІІ,  а не постанови КМ України, на які посилається в письмових запереченнях відповідач.

Статтею 58 Закону України Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 1 квітня 2008 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 481 гривня, з 1 липня 482грн., з 1 жовтня 498 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в 2009 році встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, з 01.01.09 р. по 31.10.09 року прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становив  498 грн.  Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року  N 1646-VI  з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становить 573 грн, з 1 січня 2010 року 695 грн.

Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  Згідно ч. 4 ст. 8 ЦПК України   у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. .

Відповідно до п. п. 5, 6 резолютивної частини даного рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

В цьому рішенні також вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, встановлений статтею 95 Конституції України, статтею 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, проаналізувавши всі зазначені правові норми суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 39, 51 вищевказаного Закону, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 46, 95, 113 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 53, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , ст. 38 Бюджетного Кодексу України, п. п.  2, 5, 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 213-215, 225 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі однією мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 22 травня 2008 року по дату винесення рішення суду доплати до пенсії відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з урахуванням фактично виплаченої пенсії), виходячи з розміру однією мінімальної заробітної плати, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», з 01.11.2009 року – статтею 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя