Справа № 1-161/2010 р.

В И Р О К

Іменем України

7 червня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого     Сливи Ю.М.,

при секретарі     Гордієнко І.С.,                              

з участю прокурора                                               Ющенко М.А.,

потерпілого     ОСОБА_1,

захисника     ОСОБА_2          

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

    у  вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України ,-

встановив:

           14.06.2009 року близько 12.00 години (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_3, знаходячись у м. Буча по вул. Заводській, неподалік від залізничного переїзду, на ґрунті неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_1 два удари кулаком правої руки в область щелепи. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому щелепи в ділянці кута зліва та 3,2 зубів справа. Вказані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликають тривалий (більше 21 доби) розлад здоров’я.

            У судовому  засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному злочині визнав повністю та показав, що між потерпілим і дівчиною, з якою він зараз спільно проживає, склалися неприязні стосунки. Потерпілий неодноразово телефонував його дівчині, Олені та погрожував. 14.06.2009 року, знаходячись поблизу залізничного переїзду у м. Бучі, Олена показала йому на чоловіка, який їй погрожував. Він підійшов до нього, це був потерпілий, і між ними зав’язалась сварка. Потерпілий намагався його вдарити, але він ухилився та сам кілька разів вдарив того у щелепу. Після цього потерпілий пішов у невідомому напрямку. Стверджує, що кається у вчиненому, більше ніколи не стане на злочинний шлях, а тому просить не позбавляти його волі.

У зв’язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному  злочині, визнанням кваліфікації його дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.  

Дії підсудного ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст. 122 ч. 1 КК України, як заподіяння умисного тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, тобто тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відносяться до категорії середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3   на обліку у лікаря та психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога у зв’язку зі зміною психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, не працює, не одружений, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд по справі не знаходить.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо, призначивши підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку.

Крім того, прокурор м. Ірпіня подав до суду позов про стягнення з ОСОБА_3 витрати за лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 1200, 20 гривень.

Оскільки даний позов повністю визнав підсудний, до того ж, він підтверджуються належними доказами, суд вважає, що він знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 93-1, 323, 324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3:

-   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-   повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

-   періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до обрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Київської обласної державної адміністрації на розрахунковий рахунок 35428001000113 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, КОД 011993701 витрати Київської обласної клінічної лікарні на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в розмірі 1200, 20 (одну тисячу двісті гривень двадцять копійок).

          На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб із моменту проголошення вироку.

            Суддя                                                                                                 Ю.М. Слива