Судове рішення #10090029

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     08 липня 2010 року                                                                       м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

           головуючого Луценка В.В.,  

           суддів Гуцола П.П., Денишенко Т.О.,  

           при секретарі Торбасюк  О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судового  засідання апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позо-вом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту  населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій  протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної грошової соціальної  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації на постанову Вінницького районного су-ду Вінницької області від 23 квітня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

     02 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася у Вінницький районний суд Вінницької області з позовом до управління праці та соціального за-хисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнан-ня дій протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної грошової со-ціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4261,50 грн. ( а. с. 1-3 ). Позов мотивований тим, що вона є ма-тір’ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2, 18 січ-ня 2006 року народження ( а. с. 5 ). Вважає, що їй у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомі-сячно повинна надаватися грошова допомога у встановлюному законом розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачка посилається на те, що у 2007 році дана допомога була їй виплачена не в повному розмірі, тому вона змушена була звернутися до су-ду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, просила стягнути на її користь різницю недоплаченої суми допомоги по догляду за сином, до досягнення ним трирічного віку за періоди з травня по грудень 2007 року, і з квітня по листопад 2007 року.      

     В ході судового розгляду справи, в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги були уточнені, просила поновити строк звер-нення до адміністративного суду, оскільки первинно з даним позовом 18 лютого 2008 року звернулася до Вінницького окружного адміністративно-го суду, просила стягнути на її користь за 2007 рік недоплачені кошти по догляду за сином в сумі 4261,50 грн.  

     Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Продовжено по-зивачці строк звернення до суду з даним позовом. Визнано дії органу со-ціального забезпечення протиправними, стягнуто з останнього на користь позивачки за липня-грудень 2007 року недоплачену щорічну грошову до-помогу по догляду за дитиною в сумі 1841,18 грн. та судові витрати по справі в розмірі 03,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено ( а. с. 31-33 ).

     Не погодившись з ухваленою постановою суду першої інстанції, орган соціального забезпечення оскаржив її в апеляційному порядку ( а. с.35-36 ), в якій просив судову постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні заявлених позовних вимог. Вважає, що постанова суду винесена з неповним з’ясуванням судом обставин, що ма-ють значення для справи, з неправильним застосування судом норм мате-ріального права та порушення норм процесуального права.

     Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстан-ції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.  

     Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір’ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. У від-повідності до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про допомогу сім’ям з ді-тьми» від 21.11.1992 № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різ-ниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастра-хованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Украї-ни.

     З матеріалів справи вбачається, що управлінням праці та соціального за-хисту населення Вінницької районної державної адміністрації допомога позивачці нараховувалася і виплачувалася у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ, ст. 56 Закону України «Про Дер-жавний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489-V та Закону    від 21.11.1992 № 2811-ХІІ ( а. с. 6 ).

     Положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56, п. 14 ст. 71 Закону України «Про дер-жавний бюджет України на 2007 рік» були визнанні неконституційними, втратившими чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

     Отже, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 09.07.2007 року втратили чинність, а тому суд першої інстанції в питаннях нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вірно виходив із положень ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ, яка передбачає надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованій особі у розмірі встановленого правлінням фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434,00 грн., з 01 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн. передбачених ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

     Так, незалежно від того, застрахована чи незастрахована особа в системі

загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допо-моги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути меншим розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розмір допомоги, що нарахована і виплачена позивачці починаючи з 09.07. по 30.09.2007 рік не міг бути нижчим 463,00 грн.,  а з 01.10. по 31.12.2007 рік – 470,00 грн., тому розмір заборгованості з виплати допомоги по дог-ляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить 1841,18 грн.  

     Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови виплат позивачці допомоги по догляду за дитиною в розмірах передбаче-них Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01. по 09.07.2007 року, тому дана відмова є правомірною.

     Районний суд врахував й те, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 72, 73 ЦПК України з поважних причин був пропущений процесу-альний строк звернення до суду. Суд, вирішив в судовому засіданні поно-вити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, оскільки заявлене нею клопотання про продовження строку обґрунтоване, підставне і доведене поважністю причин, що спонукали її до пропущення строку.  

     Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляцій-ну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення по-зову ОСОБА_1 не допустив неправильного застосування норм матеріаль-ного права чи порушення норм процесуального права. Судом першої ін- станції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано об-ставини справи, тому підстав для скасування оскарженої постанови судова колегія не вбачає.

     Доводи апеляційної скарги управління праці та соціального захисту на-селення Вінницької райдержадміністрації небгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.

      Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.06.2010 року відповідачу - управлінню праці та соціального захисту населення Вінни-цької райдержадміністрації відстрочено оплату судового збору в сумі 25,50 гривень до ухвалення судового рішення ( ухвали ) у справі. Дану відстроч-ку платежу слід перерерахувати до УДК у Вінницькій області, МФО банку 802015, р/р 31412537700002, одержувач – міський бюджет м. Вінниці, код ЗКПО 34701167.  

      Керуючтсь ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів –

У Х В А Л И Л А :

      Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації відхилити.  

     Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2009 року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прого-лошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верхов-ного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили .

           Головуючий:

            Судді:

           З оригіналом вірно:

             

 

     

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація