АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа - № 22ц-4219/10                                        Головуючий в 1 інстанції – Головіна Т.М.                                                                                                             Доповідач – Васюкова В.І.                                

                                                                УХВАЛА

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           17  червня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

    Головуючого – Васюкової В.І.

                                Суддів: Оробцова Р.І., Карташова О.Ю.

    при секретарі: Баюрчак Я.І.  

           згідно  з Законом України  „ Про внесення  змін до  деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості  справ, пов’язаних із соціальними виплатами” № 1691 від 18 лютого 2010 року, як апеляційна  інстанція для вказаної категорії справ,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську  справу за апеляційною  скаргою  Управління Пенсійного Фонду  України в Артемівському районі м.  Луганська на постанову Артемівськог районного суду м. Луганська області від 18 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -

                                                    встановила:

    В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому посилалася, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни»,  а тому згідно зі ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни”  має право на  підвищення пенсії на 30%  мінімальної пенсії за віком. У зв’язку, з чим просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати бездіяльність відповідача неправомірною  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену, як дитині війни щомісячну  державну  соціальну допомогу за період за січень - грудень 2009  в сумі 1276 грн. 40 коп.

    Постановою Артемівськог районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.  Суд визнав протиправними дії посадових осіб відповідача щодо відмови позивачці у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни

    Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду  України в Артемівському районі м. Луганська здійснити  нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 05 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

    В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

    В апеляційній скарзі відповідач з постановою суду не згоден, вважає, що  вона не відповідає вимогам закону,  посилається, що  їх дії в частині виплати   ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки  відповідають закону,  здійснені  у межах їх повноважень,    просить  постанову скасувати, та відмовити ОСОБА_1   у задоволенні позову  повністю. Тобто фактично відповідач не згоден з постановою суду в частині задоволення позовних вимог .

    Згідно зі ст. 303 ЦПК України  п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

            Як вбачається з матеріалів справі постанова суду першої інстанції  в  частині відмови в задоволенні позову ні позивачем, ні відповідачем не оскаржується, тому  законність та обґрунтованість постанови суду  першої інстанції перевіряється  у межах доводів апеляційної скарги, підстав для  перевірки  постанови суду  у повному обсязі, не встановлено.    

            Заслухавши  доповідача, дослідивши  надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість  постанови суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія  приходить до наступного.  

            У відповідності  з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.              

            Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України  "Про соціальний захист дітей війни",

            Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Судом встановлено, що відповідачем УПФ в України в Артемівському районі м.  Луганська призначена та виплачується  ОСОБА_1 пенсія за віком.

            Позивачка відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має статус дитини війни, оскільки народилась у 1938 році,  у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії,   їй таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачувалось  протягом 2009 року.

    Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються  відповідачем.

    За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення  позовних вимог позивача  за період 2009 року, частково задовольнивши в цій частині її позов.

    Доводи апелянта  на увагу не заслуговують, оскільки  вони судом першої інстанції перевірені та їм надано відповідну оцінку.

            Судом встановлено,  що ст.71 Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2009 року № 835-VI, Кабінету Міністрів України було надане право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах з 22 травня-48,1 грн., з 1 липня 48,2 та з 1 жовтня 49,8 грн.  Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір соціальних гарантій, які відповідно до законодавства визначаються залежно від прожиткового мінімуму і встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни», у наведеній нормі відсилає до відповідних Законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб -Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком .

Крім того, частинами 2, 3 ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2009 року була чинною саме у наведеній вище редакції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України  а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

    Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути  підставою для  скасування  постанови суду  в зазначеній у апеляційній скарзі частині.

   Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, приймаючи до уваги положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р. , судова колегія

   ухвалила:

.       Апеляційну  скаргу  Управління Пенсійного Фонду  України в України в Артемівському районі м.  Луганська – відхилити.

            Постанову Артемівського районного суду Луганської області від 18 лютого 2010 року залишити без зміни.

    Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному  порядку безпосередньо до Верховного Суду  України  протягом  двох місяців  після її проголошення.

           Головуючий :

           Судді: