Справа № 22 Ц-2504 /2010 р. Судя 1-ї інстанції: Спінчевська Н.А.
Категорія- 57 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
У Х В А Л А
16 червня 2010 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шаманської Н.О.
Лівінського І.В.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
позивача- Долгонюка О.В.
представника
відповідача - П’ятницької В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
начальника Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі- ПФУ) на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 16.11.2009 р. у справі за
позовом
ОСОБА_5 до ПФУ про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
встановила:
24.05.2005 ОСОБА_5 звернувся з позовом до ПФУ про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач зазначав, що з 08.06.1970 р. працював муляром, а в подальшому майстром та виконробом на будівельних підприємствах.
Має загального стажу більше 37 років, з них 17 років 4 місяця 4 дня стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці, досяг 55 річного віку, а тому, згідно з вимогами п.б ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” має право на призначення пенсії за Списком № 2 Виробництв, підприємств, робіт, за віком на пільгових умовах.
Рішенням управління ПФУ № 1 від 13.01.2009 р. йому відмовлено у призначенні такої пенсії з тих підстав, що зазначений стає не підтверджено доказами, які мають відповідати вимогам Порядку механізму підтвердження періодів роботи, що зараховується до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника ( затв. постановою Правління ПФ України № 18-1 від 10.11.2006 р.)
Посилаючись на неправомірність цього рішення, позивач просив у судовому порядку визнати за ним право на призначення пільгової пенсії.
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 16.11.2009 р. постановлено про покладення зобов’язання на Ленінське управління ПФУ здійснити зарахування до пільгового стажу ОСОБА_5, який дає право на пільгову пенсію за віком, періодів роботи у військовій частині 39821 з 01.04.1970 р. по 22.04.1971 р. муляром та з 09 .07.1973 р. по 19.11.1974 р. на посаді майстра будівельно-монтажної дільниці №1; з 11.11.1979 р. по 14.04.1983 р. та з 15.06.1984 р по 31.01.1991 р. на посаді майстра ремонтно-будівельної ділянки ВАТ Миколаївський птахопереробний комплекс «Побужжя» з 28.06.2008 р.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ ставить питання про скасування рішення як незаконного і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, які б належним чином підтвердили необхідного для призначення пільгової пенсії спеціального стажу, а суд цих обставин не врахував.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 п. 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р., до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії особам, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, призначаються за нормами цього Закону, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення»
У відповідності до вимог ст.13 цього Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники зайняті повний робочий день на роботах з із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників ( далі- Список №2 ), затверджених Кабінетом Міністрав України і, за результатами атестації робочих місць.
Чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має загального стажу більше 25 років, з них більше12 років 6 місяців стажу роботи муляром та майстром в шкідливих та важких умовах праці, 27.06.2006 р. досяг 55 річного віку.
Підтвердженням цих фактів є трудова книжка позивача та надані ним архівні довідки про періоди роботи на підприємствах, які на даний час ліквідовані.
Крім того, позивачем надані уточнюючі довідки про періоди та характер роботи у ВАТ «Домобудівний комбінат» та ВАТ птахопереробний комплекс «Побужжя» ( раніше- Миколаївський птахокомбінат), які підтверджують його роботу на посадах майстра та його зайнятість на цих посадах повний робочий день.
Розбіжності в призвищі позивача, яка має місце в довідках птахокомбінату та військової частини №39821 а саме, « Долганюк » замість правильного « Долгонюк», не є перешкодою для зарахування цього стажу до спеціального пільгового, оскільки зазначені періоди роботи занесені до його трудової книжки.
Зазначені посади були внесені до Списку № 2, затвердженого постановою КМ колишнього СРСР № 10 від 26.01.1991 р. внесені вони також і до п. 27 “а” розділу XXVII Списку № 2, затвердженого постановою КМ України № 63 від 16.01.2003 р.
Встановлене свідчить про те, що робота на цих посадах має шкідливі та небезпечні виробничі фактори і характеризується важкістю та напруженістю трудового процесу.
Виявлення цих факторів, з’ясування ступеню важкості та напруженості трудового процесу є задачею атестації робочих місць, яка проводиться на підприємствах України, у відповідності до Порядку проведення атестації робочих місць ( затв. пост. КМ України № 442 від 01.08.1992 р.) та згідно з Методичними рекомендаціями (затв. Пост. Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41) для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення.
Вимоги щодо атестації робочого місця не впливають на можливість зарахування періодів роботи позивача на посадах муляра та майстра, оскільки пільговий стаж напрацьовано ним до запровадження обов’язкової атестації робочих місць.
Відсутні також і докази того, що з періоду до якого відноситься пільговий стаж позивача, до законодавчого запровадження обов’язкової атестації робочих місць, технологічні процеси в будівництві, зокрема в кладці стін будівель, монтажу сталевих конструкцій і таке інше, значно удосконалено з усуненням шкідливих та небезпечних виробничих факторів і зменшенням важкості та напруженості трудового процесу.
Не викликає сумнівів і факт повної занятості позивача на протязі повного робочого часу, оскільки він працював на спеціалізованих будівельних ділянках та підприємствах, де повна занятість є підставою для відліку повного робочого часу та занесення даних про період роботи до трудової книжки.
Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам і з врахуванням вимог законодавства, що регулює пенсійне страхування, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про визнання за позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах, зобов’язавши пенсійний орган зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідних періодів роботи
При цьому, суд обгрунтовано виходив з того, що право особи на призначення пільгової пенсії виникає з моменту звернення з заявою про призначення такої пенсії та надання документів, що підтверджують необхідний загальний та спеціальний стаж.
Вважаючи висновки суду обґрунтованими, а рішення таким, що відповідає вимогам закону, судова колегія, також приймає до уваги той факт, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, щодо пільгових пенсій осіб, які набули пільговий стаж у період раніше діючого законодавства, відповідно до підп. 1 ч. 2 п. 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, який передбачено Законом України “Про пенсійне забезпечення».
Доводи апелянта про безпідставність висновків суду не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наданими суду доказами, які свідчать про наявність у позивача права на призначення пільгової пенсії за віком з підстав передбачених законом, який регулює пенсійне страхування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва – відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.11.2009 р.- залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І.Галущенко Судді: Н.О. Шаманська
І.В. Лівінський