П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 липня 2010 року м. Ужгород
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши протест Ужгородського міжрайонного прокурора на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 31.05.2010 року щодо ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1.
встановив:
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.03.2010 року біля 13 год. 30 хв. подав Чопській митниці товаросупровідні документи згідно яких через митний кордон України переміщувався товар - легковий автомобіль марки DAIMLERCHREYSLER тип RG, 2001 р. вартістю 975, 8 Євро. Проте, у ОСОБА_1, було виявлено рахунок б/н від 29.03.2010 року, що знаходився в папці для документів, згідно яких вищевказаний автомобіль коштує – 5 300 Євро. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митниці документів, що містять неправдиві дані щодо його вартості. ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 000( десять тисяч) гривень в дохід держави, а автомобіль марки DAIMLERCHREYSLER - повернуто власнику ОСОБА_1
У протесті прокурора ставиться питання про скасування постанови судді, оскільки така не ґрунтується на вимогах закону. Зазначається, що санкцією ст. 352 МК України поряд із накладенням стягнення у вигляді штрафу передбачена і конфіскація товарів, які переміщалися через кордон України з приховуванням від митного контролю. При накладенні стягнення не враховано, що сума вартості автомобіля, що був перевезений через митний кордон, значно перевищує офіційно встановлених в Україні розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, середньомісячної заробітної плати, тож характер діяння свідчить про суспільну небезпеку. Також зазначено, що митний орган про час та місце розгляду справи судом не повідомлявся, що в свою чергу унеможливило інформування митницею прокуратуру про прийняте судом рішення, що призвело до пропуску строку на внесення протесту, просить його поновити.
Прокурор для розгляду справи не з’явився. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що протест до задоволення не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддею правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 352 МК України і в апеляції не заперечується.
Вина порушника стверджується даними протоколу про порушення митних правил, описом предметів та іншими матеріалами справи.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд вірно прийшов до висновку, що відносно гр. ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Твердження прокурора про те, що даний автомобіль також підлягав конфіскації є необґрунтованим.
Так, санкцією ст. 352 МК України передбачено альтернативні основні стягнення – штраф або конфіскацію товарів, яким в даному випадку виступав сам транспортний засіб. Додаткове стягнення конфіскація, згідно даної норми, є обов’язковим але лише щодо транспортних засобів, що використовуються для переміщення товарів. З матеріалів справи видно і це встановлено судом, що транспортний засіб не використовувався для переміщення товарів, а переміщався як товар ( п. 39 ст. 1 МК України). Отже, стягнення на ОСОБА_1 судом покладено згідно санкції ст. 352 МК України. Враховуючи наведене апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Причина пропуску строку на подачу апеляції, що наведена в клопотанні прокурора є поважною і такий слід поновити.
З врахуванням наведеного , керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
Постановив:
Клопотання прокурора про поновлення строку на оскарження постанови задовольнити.
Протест Ужгородського міжрайонного прокурора – відхилити, а постанову Ужгородського міськрайонного суду від 31травня 2010 року щодо ОСОБА_1 – залишити без змін
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду М.М. Крегул