Справа: № 22ц-6228/10                                                 Головуючий 1 інстанції:Попова О.М.       Категорія: 18                                                                                   Доповідач:Фарятьєв С.О.                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року липня місяця 14 дня судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

                       головуючого – Фарятьєва С.О.

            суддів – Іванової І.П., Украінцевої Л.Д.

            секретаря – Соколовій О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ПАТ  „Альфа-Банк” на ухвалу Ленінського районного  суду м. Луганська від 12 травня 2010 року за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Альфа-Банк” про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 12 травня 2010 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено.

Суд заборонив ПАТ „Альфа-Банк” нараховувати проценти, пеню та інші штрафні санкції за Кредитним договором від 7 травня 2008 року №700006242, який було укладено між сторонами по справі.

На зазначену ухвалу суду від ПАТ „Альфа-Банк” надійшла апеляційна скарга в якій він просить її скасувати, посилаючись на те, що винесено її було з порушенням норм процесуального права.

           Позивач до судового засідання суду апеляційної інстанції не з’явився, про день, час та  місце слухання справи був повідомлений належним чином.

           Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, у вигляді заборони відповідачу нараховувати проценти, пеню та інші штрафні санкції за Кредитним договором від 7 травня 2008 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що така вимога грунтується на законі і підтверджена доказами.

Однак з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може виходячи з наступного.

В силу ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участ у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А згідно зі ст.152 ч.1 п.2 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.  

У Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, п.4 роз ' яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Заходи по забезпеченню позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

         Однак суд першої інстанції на вищевказане певної уваги не звернув і прийняті ним заходи по забезпеченню позовних вимог представника позивача було прийнято із грубим порушенням процесуальних норм, оскільки при їх застосуванні суд не врахував наявної у нього інформації про сторони по справі, характер виниклих між ними правовідносин та не прийняв до уваги, що у даному випадку порушуються права відповідача як кредитора на отримання від кредитного договору процентів за користування кредитними коштами, які отрмав позивач у довгострокове користування, і пені в результаті несвоєчасного виконання умов, передбачених кредитним договором.

           Тому з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції не містить повних мотивів з яких він дійшов висновку про обгрунтованість заяви представника позивача про забезпечення позову та з огляду на встановлені процесуальні порушення, оскаржувана ухвала суду  підлягає скасуванню, а з урахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин, судова колегія вважає за необхідне постановити по справі нову ухвалу про відмову представнику позивача у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 152, 153, 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 315, 317 ЦПК України,  судова колегія,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ПАТ „Альфа-Банк” задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 12 травня 2010 року про забез-   печення  позову  по  справі  за  позовом  ОСОБА_1   до  ПАТ   „Альфа-Банк”  про визнання кредитного договору недійсним скасувати та постановити нову ухва- лу,  якою  представнику ОСОБА_1 – ОСОБА_2  у задоволенні заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

             Ця ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

              Головуючий :        

               Судді :