Справа № 22ц-5764/10 Головуючий у 1 інст.: Добривечір Л.Д.
Доповідач: Васюкова В.І.
У Х В А Л А
іменем України
м. Луганськ 21 червня 2010 року
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Васюкової В.І.
суддів: Коновалової В.А. , Гаврилюка В.К.
при секретарі: Баюрчак Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області, в якому послалася на те, що вона є пенсіонером, отримує пенсію, яку їй виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач порушує її право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, її письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому позивачка просить поновити їй строк звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року у сумі 3891,90 грн.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду за захистом порушених прав у 2007,2008 роках . Зобов’язано УПФУ у Новоайдарському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахування виплачених сум за цей період. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, у зв’язку з чим просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області зазначає, що їх дії в частині виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки, здійснені у межах їх повноважень та відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює це питання, а тому права позивача не порушені.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Питання соціального захисту дітей війни регулюється Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області призначена та виплачується позивачці пенсія за віком.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якого покладається обов’язок призначати та виплачувати пенсії, таке підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачується.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 є вірним.
Суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача за період 2008 року.
Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дійсно було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, вказані положення закону про Державний бюджет на 2008 рік були чинними до 21.05.2008 року, після чого положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008 року.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни з 22.05.2008 року.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п. 1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області відхилити.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: