У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Cправа № 22ц–7809/10 Головуючий 1 інстанції: Харченко Г.А.
Категорія: 29 Доповідач: Фарятьєв С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – Фарятьєва С.О.
суддів – Украінцевої Л.Д., Іванової І.П.
секретаря – Соколовій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 7 червня 2010 року за позовом Малого приватного підприємства (МПП) „Схід” до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку і прибудинкової території,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року позивач МПП „Схід” звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1, в якому просив стягнути з неї на його користь 379 грн. 74 коп. заборгованості, за період з квітня 2007 року по червень 2009 року, за утримання будинку, де вона мешкає та прибудинкової території, а також стягнути судові витрати, посилаючись на те, що вказані послуги він їй надає, однак вона їх не оплачує, в зв’язку з чим утворилась заборгованість на вказану суму.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 7 червня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі.
Суд стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість з витрат на утримання будинку в сумі 379 грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачка подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позову, в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
У відповідності із ч.ч.2,3 ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідачка по справі є власником приватизованої квартири, розташованої у АДРЕСА_1.
На підставі рішення виконкому Кіровської міської ради №126 від 06.03.2007 року виконавцем житлово-комунальних послуг, з обслуговування та утримання будинку №10 за вказаною адресою і прибудинкової території, визначено МПП „Схід”, тобто позивача.
Вказаний будинок забезпечений всіма зручностями в ньому, тобто водопостачанням, водовідведенням, електропостачанням, теплопостачанням, проводяться регулярні профілактичні роботи з обслуговування будинку, прилегла територія підтримується в належному санітарному стані тощо.
Відповідачці, квартира якій знаходиться на 1-му поверсі цього будинку, постійно нараховувалась плата за надані комунальні послуги, відповідно затверджених рішенням Кіровської міської ради №126 від 10.10.2006 року та №583 від 28.11.2008 року, тарифів на ці послуги.
Однак свої зобов’язання по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідачка, за період з квітня 2007 року по червень 2009 року, не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 379 грн. 74 коп.
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Тому відповідачка, відповідно до цієї норми права, а також ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” №2482 від 19.06.1992 року і Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій (Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, зобов’язана приймати участь в загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї долі у спільному майні будинку та вносити відповідну плату за обслуговування будинку та прибудинкової території.
Твердження відповідачки про те, що плата за утримання будинку та прибудинкової території нараховувалась їй позивачем неправильно було перевірено судом першої інстанції і свого підтвердження не знайшло.
Крім того, відповідачка раніше порушувала вищезазначені Правила, за що постановою адмінкомісії виконавчого комітету Кіровської міської ради №163 від 13.09.2007 року на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, стягнувши на його користь з відповідачки суму заборгованості в розмірі 379 грн. 74 коп., оскільки роботи по утриманню будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території біля нього позивач виконував та ніс витрати з цього приводу, а розрахунок суми заборгованості, який був наданий позивачем, знайшов своє підтвердження.
Рішення суду першої інстанції в зазначеній частині відповідає матеріалам справи та вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України і ст.ст.526, 610, 611 ЦК України.
Разом з тим, стягуючи з відповідачки на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. суд помилково дійшов такого висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 за своїм станом здоров’я є інвалідом 2-ої групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”, від сплати державного мита звільняються інваліди I та II груп.
Тому судова колегія вважає, що рішення суду, в частині стягнення з відповідачки на користь держави судового збору в розмірі 51 грн., підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині, на підставі ст.309 ЦПК України, нового рішення з віднесенням цих витрат за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.303,304,309,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 7 червня 2010 року змінити, скасувати його в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору в сумі 51 грн. і ухвалити в цій частині нове рішення яким судовий збір в сумі 51 грн. компенсувати за рахунок держави.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: