АПЕЛЯЦіЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-7990/10                                                                                      Головуючий 1-ї інстанції – Рудська С.М.

Категорія : 33                                                                                                     Доповідач – Фарятьєв С.О.                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            14 липня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:    

                     головуючого –  Фарятьєва С.О.

                     суддів – Украінцевої Л.Д., Іванової І.П.

                     при  секретарі – Соколовій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду   м.Луганська від 19 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконкому Жовтневої районної у  м.Луганську ради про визнання рішення виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради №27/2 від 08.01.1980 року недійсним, встановлення спільної  межі земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання звільнити частину земельної ділянки, за об’єднаним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради про визнання рішення виконкому №27/2 від 08.01.1980 року недійсним, встановлення спільної межі земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і зобов’язання звільнити частину земельної ділянки,-  

В С Т А Н О В И Л А :    

           В жовтні  2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду  з  зазначеним позовом  до ОСОБА_1,  в  якому просила про встановлення меж кокретного користу-

вання земельною ділянкою і усуненння перешкод у користуванні ділянкою. З таким же позовом до ОСОБА_1 звернувся до суду і ОСОБА_4              

           В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уточнили свої позовні вимоги.

           Зазначена справа по суті з винесенням рішення судом першої інстанції ще не розглянута.

           При слуханні справи в суді першої інстанції представником відповідачки ОСОБА_1 було заявлено клопотання про закриття провадження по справі, з посиланням на те, що відповідно до ст.17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб’ктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів, а тому, оскільки позивачка ОСОБА_3 та 3-тя особа ОСОБА_4, в своїх уточнених позовних вимогах, просять визнати рішення виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради за№27/2 від 08.01.1980 року недійсним, то ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

            Ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 19 квітня 2010 року заявлене клопотання було задоволено частково.

             Провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради про визнання рішення виконкому від 08.01.1980 року №27/2 недійсним  і в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 і виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради про визнання недійсним рішення виконкому Жовтневої районної у  м.Луганську ради №27/2 від 08.01.1980 року закрито.

             ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роз’яснено право на звернення з відповідним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.

             В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали суду і постановлення нової ухвали про закриття провадження по справі у повному обсязі,  в зв’язку з порушенням судом норм процесуального права.  

             Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились до суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.  

             В силу ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

             Згідно вимог ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.    

             Задовольняючи клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 частково, суд посилався на те, що вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання рішення виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради №27/2 від 08.01.1980 року недійсним повинні бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.

             Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

             Відповідно до роз’яснень у п.п. 2 і 4 Постанови Пленуму Верхового суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2, виходячи з положень ст.ст. 8, 124 Конституції, ст.ст. 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, ст.15 ЦПК України, ст.12 ГПК України судам підсудні справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб. Згідно зі ст.158 ЗК України, суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.  

             З матеріалів справи вбачається, що вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до виконкому Жовтневої районної у м.Луганську ради про визнанння рішення виконкому від 08.01.1980 року №27/2 недійсним випливають із одних правовідносин з первісним позовом і тому можуть бути розглянуті разом.

             Однак суд першої інстанції на вищевказане певної уваги не звернув і помилково дійшов висновку про часткове закриття провадження по справі.

             За таких обставин судова колегія вважає, що посилання суду на ст.205 ЦПК України є безпідставним, в зв’язку з чим  ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до тогож суду для розгляду.                

            Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:          

          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Ухвалу Жовтневого районного суду м.Луганська від 19 квітня 2010 року     скасувати, а справу направити до тогож суду для розгляду.

          Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

                 Головуючий:

                 Судді: