У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22 ц-8087/10 Головуючий 1-ї інстанції – Суббота М.І.
Категорія: 57 Доповідач – Фарятьєв С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – Фарятьєва С.О.
суддів – Заіка В.В., Коротенко Є.В.
при секретарі – Соколовій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 3 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо нездійснення підвищення до пенсії дитині війни та зобов’язання перерахувати розмір пенсії і виплатити не донараховане підвищення до пенсії,-
В с т а н о ви л а:
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, в якому просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату їй доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, посилаючись на те, що вона за своїм статусом відноситься до категорії „діти війни” і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії у вказаному розмірї, однак відповідач таке підвищення їй не виплачував.
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 3 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Суд поновив їй строк для подання позову, визнав дії відповідача щодо нездійснення виплат та підвищення до пенсії їй, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року незаконними та зобов’язав його зробити підвищення до пенсії їй у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовив за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову позивачці відмовити, в зв’язку з порушення судом норм матеріального права.
Заперечень на апеляційну скаргу доматеріалів справи не надійшло.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законніть та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 і набула статусу «дитина війни» на підставі ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року (далі Закон № 2195-IV) з 01.01.2006 року.
Відповідно до ст.6 Закону №2195-IV пенсія позивачці повинна виплачуватися із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, позивачка мала право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період, з урахуванням дня звернення до суду, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Такий висновок суду є законним і обґрунтованим.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України положення п.28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України із зазначенням того, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Посилання відповідача на те, що положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюють спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не передбачено.
За таких обставин суд обгрунтовано дійшов у своєму рішенні висновку щодо зобов’язання відповідача проводити підвищення доплати до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Підстав для скасування судового рішення немає, а доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про порушення судом вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішеня справи.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,317,319 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 року, судова колегія,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Прпаснянському районі Луганської області відхилити, а постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 3 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: