Справа 2-81\2007 року

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року      Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючий суддя             Мухін А.В.

при секретарі                         Щербак І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) „Галс" про зміну формулювання причин звільнення; стягнення заборгованості по заробітній платі; плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені; та стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом про зміну формулювання причин звільнення; стягнення заборгованості по заробітній платі; плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені; та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 08.12.2003 року був прийнятий на роботу в ТОВ „Галс" торговим представником.

При прийнятті на роботу були обумовлені умови праці, нарахування та отримання заробітної плати. З підприємством була домовленість, що позивач буде отримувати заробітну плату 500 грн, в службових цілях використовувати свій особистий автомобіль і відповідач повинен виплачувати за його використання 250 грн. в місяць, а також проводити виплату за користування особистим телефоном та 2 % від суми виручки проданої продукції.

Пропрацювавши у ТОВ „ГАЛС" до 20.01.2005 року він жодного разу не отримав заробітну плату та обумовлені виплати, з чим був вимушений 21.01.2005 року написати заяву про звільнення за власним бажанням.

Позивач неодноразово звертався з проханням провести з ним повний розрахунок, але йому відмовляли в цьому. Тільки 08.08.2005 року він отримав трудову книжку із запису в якій дізнався, що звільнений 04.02.2005 року згідно ст. 40 п. 2, п.4 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд:

-  змінити формулювання причин звільнення    з „звільнено за п. 2, п. 4 ст. 40 КЗпП

України,, на „звільнено за ст. 38 КЗпП України";

· стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 7000 грн;

· стягнути з відповідача плату за оренду автомобіля в сумі 3500 грн;

· стягнути з відповідача плату за користування особистим телефоном у сумі 558 грн;

· стягнути з відповідача плату за використаний бензин у сумі 5886 грн;

· стягнути з відповідача 2 % від реалізованої продукції в сумі 3600 грн.

· стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 13000 грн;

· стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн;

· стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідач позов визнав частково і його представник суду пояснив, що позивач щомісячно отримував заробітну плату, однак, у зв*язку з тим, що на підприємстві втрачено частину документації вони згодні виплатити позивачеві заборгованість по

 заробітній платі в сумі 1133 грн. 73 коп. Відповідач також не заперечує проти виключення з підстав звільнення п. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки цей запис зроблений безпідставно. В іншій частині, позовні вимоги відповідач не визнає.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відносно позовних вимог в частині зміни формулювання підстав звільнення позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач не подавав відповідачеві заяви про звільнення за власним бажанням. Крім того, згідно ст.. 233 КЗпП України працівник може звернутися до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня видачі трудової книжки. Позивачем пропущений строк звернення до суду.

Позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню частково в сумі 1133 грн. 73 коп. яка підтверджується матеріалами справи. Позов в частині: стягнення з відповідача плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд вважає, що позивач не надав суду доказів підтвердження позовних вимог, а тому позов в частині стягнення з відповідача плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задоволенню не підлягає задоволенню не підлягає.

В той же час суд вважає, що несвоєчасна виплата заборгованості по заробітній платі завдала позивачеві моральну шкоду, суму якої суд оцінює в 1000 грн.

Позов в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки документально не підтверджений.

Керуючись ст. ст.. 47, 116-117,232-233, 235, 237 -1 КЗпП України, ст. ст. 58, 59, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАЛС" про зміну формулювання причин звільнення; стягнення заборгованості по заробітній платі; плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені; та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „ГАЛС" на користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платі у розмірі 1133 грн. 73 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн, а всього стягнути 2133 (дві тисячі сто тридцять три) 73 коп.

В задоволені позову в частині зміни формулювання причини звільнення, стягнення з відповідача плати за оренду автомобіля; плати за користування особистим телефоном; плати за бензин; відсотків від реалізованої продукції; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - відмовити.

Стягнути з ТОВ „ГАЛС" на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 30 грн., а всього стягнути 81, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.