Справа №2-а-1676/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.05.2010 року                                          Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

              секретаря Пятківської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалько Олега Петровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2010 р., -

ВСТАНОВИВ:

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Віннииці Безпалько О.П. про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2010 р.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 26.04.2010 року інспектором роти ДПС ВДАІ м. Віннииці Безпалько О.П. відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та одночасно винесено постанову №183626 від 26.04.2010 року, в якій зазначено, що 26.04.2010 року о 10 год. 30 хв. у місті Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ДЕО», днз НОМЕР_1, повертаючи з вулиці Соборної на вулицю А.Артинова порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1КУпАП. Даною постановою  на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

Позивач з вказаною постановою не погоджується, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

Водій ОСОБА_4 при здійсненні повороту з вулиці Соборної на вулицю А.Артинова виконував вимогу регулювальника (працівника міліції), який жезлом вказав напрямок руху його транспортному засобу, а тому вважає що ПДР України не порушував. Під час складання протоколу та винесення постанови, позивач неодноразово наголошував інспектору РДПС ВДАІ м. Вінниці Безпальку О.П., що він діяв згідно ПДР України, а саме виконував вимогу регулювальника, однак інспектор не звертав на це увагу. Інспектор також відмовився вписати в протокол свідків які знаходилися в салоні автомобіля, пояснивши тим, що вони є зацікавленими особами.

В судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, письмових заперечень проти позову не надав, був повідомлений про день, час та місце розгляду справи завчасно та належним чином.

В ході розгляду справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.04.2010 року інспектором роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалько О.П. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1, мотивований тим, що 26.04.2010 року о 10 год. 30 хв. у місті Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ДЕО», днз НОМЕР_1, повертаючи з вулиці Соборної на вулицю А.Артинова порушив вимогу дорожнього знаку 8.4 «В’їзд заборонено».  

26.04.2010 року інспектором роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалько О.П. винесено постанову про накладення на ОСОБА_4 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, яка мотивована тим, що 26.04.2010 року о 10 год. 30 хв. у місті Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ДЕО», днз НОМЕР_1, повертаючи з вулиці Соборної на вулицю А.Артинова порушив вимогу дорожнього знаку 8.4 «В’їзд заборонено». Позивач з діями інспектора Безпалько О.П. не погоджується,  оскільки при здійсненні повороту з вулиці Соборної на вулицю А.Артинова виконував вимогу регулювальника (працівника міліції), який жезлом вказав напрямок руху його транспортному засобу. Під час складання протоколу та винесення постанови, позивач неодноразово наголошував інспектору РДПС ВДАІ м. Вінниці Безпальку О.П., що він діяв згідно ПДР України, а саме виконував вимогу регулювальника, однак інспектор не звертав на це увагу. Інспектор також відмовився вписати до протоколу свідків які знаходилися в салоні автомобіля, пояснивши тим, що вони є зацікавленими особами.  

Відповідно до п.8.3 ПДР України сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофора та вимоги дорожніх знаків і є обов’язковими для виконання. Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, вимогам дорожніх знаків та розмітки.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання осіб, яка вчинила  адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

          Відповідно до ст.69 ч.1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  

          Тому, враховуючи вищевикладене, узявши до уваги копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до переконання про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України не доведена та не обґрунтована.  

           Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується  принципом  законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач в даному випадку не діяв у відповідності до Конституції та законів України, діяв упереджено, недобросовісно та нерозсудливо, не врахував права особи на участь у процесі прийняття рішення та допустив порушення прав позивача, які гарантовані законом.  

  При вирішенні даної конкретної справи, суд, відповідно до ст. 8 КАС України, також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.      

  Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом щодо доказування правомірності свого рішення не скористався, що з врахуванням пояснень позивача викладених в позові є підставою для задоволення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.7-9, 11, 69 ч.1, 71 ч.2, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

         Визнати дії  інспектора роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалько Олега Петровича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП – неправомірними.

Постанову від 26.04.2010 року, винесену інспектором роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалько Олегом Петровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. скасувати.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова суду станом на 25.05.2010 року законної сили не набула.

Суддя:/підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: