РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                       2-4439\10

1 липня 2010 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

                            Встановив,

Позивачка звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким  стягнути з відповідача на її – позивачки – користь 1360 000  грн,  що еквівалентно 170 000 дол.США, стверджуючи, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов’язання за договором позики. У судовому засіданні позивачка вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач позов визнав.

 Суд вислухав сторони, вивчив матеріали по справі і встановив наступне: 3 листопада 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2  уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 позичила, а ОСОБА_2 прийняв у борг 170 000 дол.США. Зазначені грошові кошти позивачка передавала ОСОБА_2  на термін до  2010 року. ОСОБА_2 свої зобов»язання не виконав, не повернув грошові кошти ОСОБА_1, посилаючись на тяжке матеріальне становище, тому позивачка звернулась до суду з цим позовом і просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу у розмірі 1360 000 грн, що еквівалентно 170000 доларам США.

 На підтвердження позовних вимог позивачева сторона посилалась на такі доводи і докази: ОСОБА_2 – є її зятем, грошові кошти брав на розвиток свого бізнесу. Позивачка надала до суду  договір позики, укладений нею і відповідачем, де містяться підписи обох сторін.

Відповідач, визнаючи позов, підтвердив факт укладання договору позики між ним і ОСОБА_1, факт отримання грошових коштів у сумі 170 000 дол.США від позивачки. У  судовому засіданні відповідач надав такі пояснення: гроші у сумі 1700 000 дол.США він перепозичив своєму другові (прізвище, ім.»я, по батькові відповідач не повідомив) для розширення бізнесу. Друг зник, його місце мешкання невідоме. Відповідач згоден повернути тещі гроші за договором позики, але на сьогодні у нього такі грошові кошти відсутні.

При вищенаведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає  задоволенню з таких підстав: 3 листопада 2009 року,  сторони уклали договір позики грошових коштів на суму 1360 000 грн, що було еквівалентно на той час 170000 дол.США, домовились щодо усіх істотних умов договору, оформили договір у письмовій формі. ОСОБА_1 – позикодавиця – свої зобов’язання за договором виконала, коли передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 170000 дол.США. Обов’язок позичальника повернути позику передбачено умовами договору і ст.1049 ЦК України. Суд встановив, що ОСОБА_2 свої зобов”язання  за договором позики не виконав і не повернув ОСОБА_1  грошові кошти, тому на користь позивачки підлягають стягненню 1360000 грн. Причини невиконання відповідачкою договірних зобов”язань правового значення для вирішення спору не мають.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст.1046,1047,1049 ЦК  України.

      Керуючись ст.ст.130,174 ЦПК України, суд

                                                             Вирішив

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 (мешкає АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 1360 000 грн ( один млн. триста шістдесят тисяч  грн.).

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня оголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву не було подано.

                                                                  суддя