Справа № 11-462/07                                    Головуючий у 1 інстанції   Підгорний І.І..

Категорія:  ст.  121 ч. 2,                                                 Доповідач в апеляційній інстанції

122 ч. 1 КК України                                                                                                     Матат О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                     14 серпня   2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Матата О.В.

суддів  Олексюка Я.М. ,  Бешти Г.Б.

з участю прокурора Єндрущака В.В.,  потерпілих ОСОБА_1.

та  ОСОБА_2.,  захисників ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,

ОСОБА_5.,  ОСОБА_6розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_7.,  його захисника ОСОБА_3.,  помічника прокурора Ківерцівського району ОСОБА_8,  потерпілої ОСОБА_1. на постанову Ківерцівського районного суду від 5 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

 Зазначеною   постановою   для   проведення   додаткового   розслідування повернуто    прокурору    Ківерцівського    району    кримінальну    справу    про обвинувачення ОСОБА_9 у злочині,  передбаченому ч. 2  ст.

121   КК України та ОСОБА_7 у злочині,  передбаченому ч. 1  ст.

122   КК України.

Аналізуючи докази по справі суд дійшов висновку про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_7.3а  ст.  122 ч. 1 КК України,  про необхідність кваліфікації дій обох підсудних за ч. 2  ст.  121 КК України,  оскільки вони обидва наносили удари потерпілому ОСОБА_10.,  який помер внаслідок побиття.

Крім цього,  суд пропонує встановити інших осіб для перевірки додаткових версій,  провести відтворення обстановки і обставин події,  усунути суперечності в показаннях підсудних.

Рішення про направлення справи на додаткове розслідування судом постановлено за клопотанням захисника підсудного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5.

В поданій апеляції підсудний ОСОБА_7 скаржиться на затягування розгляду справи,  не погоджується з направленням її на додаткове розслідування і вважає,  що безпідставно тривалий час перебуває під вартою

 Його захисник просить скасувати постанову    суду,     вважає,     що    для прийняття остаточного рішення по справі у справі зібрано достатньо доказів.

Потерпіла також вважає постанову такою,  що підлягає скасуванню,  що судом досліджені всі докази і по справі необхідно постановляти вирок,  а не направляти її на додаткове розслідування.

Прокурор,  який брав участь у розгляді справи в апеляції зазначає,  що суд своєю вказівкою щодо кваліфікації дій ОСОБА_7. вийшов за межі своїх повноважень та не врахував тих роз'яснень,  які дані у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства,  що регулює повернення справ на додаткове розслідування».

Вислухавши доповідача,  який виклав суть постанови і доводи апеляцій,  прокурора Єндрущака В.В.,  потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,  захисників ОСОБА_3. і ОСОБА_4.,  які вважають,  що постанову слід скасувати,  а справу направити на розгляд суду,  захисників ОСОБА_5. і ОСОБА_6.,  які вважають апеляції безпідставними,  а постанову такою,  що не підлягає скасуванню,  перевіривши доводи апеляцій,  колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляцій в частині вимог щодо скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд.

Прокурором до суду направлена справа про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 2  ст.  121 КК України і ОСОБА_7.3а ч. 1  ст.  122 КК України з помилкою у супровідному листі. При попередньому розгляді справи постановлено призначити до слухання справу про обвинувачення ОСОБА_7. у злочині,  передбаченому ч. 1  ст.  121 КК України,  тобто - за межами пред'явленого йому обвинувачення.

Відповідно до  ст.  275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Згідно  ст.  276 КПК України питання про нове обвинувачення може бути порушено за клопотанням прокурора,  потерпілого чи його представника.

Зазначені учасники розгляду даної справи таких клопотань не заявляли та висловлювались проти повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Суд фактично з власної ініціативи порушив питання про кваліфікацію дій одного з підсудних за більш тяжким злочином,  в постанові вдався до оцінки доказів і дав пряму вказівку про збільшення об'єму обвинувачення.

Отже,  суд вийшов за межі надання йому процесуальних прав. Виходячи з цього

постанова суду не може бути визнана законною,  підлягає скасуванню.

Всі інші зазначені в постанові питання можуть бути вирішені у судовому засіданні,  якщо необхідність вирішення цих питань є дійсною,  а не надуманою.

Сумнів викликає й доцільність встановлення додаткових свідків та їх допит з приводу предметів,  які були біля потерпілого (уламки штахет).

Медичних підтверджень нанесення потерпілому ударів предметами з необмеженою поверхнею у справі немає,  а можлива причетність до побиття потерпілого інших осіб повинна перевірятися при наявності для цього певних даних у справі.

З       врахуванням       наведеного

постанова      місцевого      суду      про направлення    кримінальної    справи    на    додаткове    розслідування    підлягає скасуванню,  а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Колегія суддів не вбачає законних підстав для зміни обраного щодо ОСОБА_7.3апобіжного заходу для звільнення його з-під варти. Тому його апеляція задовольняється лише частково.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію підсудного ОСОБА_7.3адовольнити частково. Апеляції його захисника ОСОБА_3.,  потерпілої ОСОБА_1 та помічника прокурора Ківерцівського району ОСОБА_8 - повністю.

Постанову Ківерцівського районного суду від 5 червня 2007 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_7 на додаткове розслідування скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд зі стадії попереднього розгляду справи.