РІШЕННЯ

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                       2-598\10

8 липня 2010 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики

                            Встановив,

Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким  стягнути з відповідача на його – позивача – користь 19070,36 грн, стверджуючи, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов’язання за договором позики.  У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач  позовні вимоги визнав.

Суд вислухав представника позивача, відповідача, вивчив матеріали по справі і встановив наступне: 9 квітня 2009 року сторони уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 (громадянин Китаю, який проживає на території України) передав у борг ОСОБА_2 18200 грн, а ОСОБА_2 зобов’язався повернути ОСОБА_1. таку ж суму грошових коштів до 30 липня 2009 року.  Свої зобов’язання за договором позики ОСОБА_2 не виконав, тому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом і просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції , а також 3% річних від простроченої суми, що складає 19070,36 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачева сторона посилалась на договір позики, укладений сторонами 9 квітня 2009 року в письмовій формі та розписку ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у сумі 18200 грн  від ОСОБА_1.

Відповідач, визнаючи позовні вимоги, підтвердив факт укладання договору позики, факт отримання від позивача в борг 18200 грн 9.04.2009 року. ОСОБА_2 заявив, що у зв»язку з тяжким матеріальним становищем (відповідач займається підприємницькою діяльністю, його роботу замовники не оплатили)  він не має можливості повернути борг.

При вищенаведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає  задоволенню з таких підстав: 9 квітня 2009 року сторони уклали договір позики, домовились щодо усіх істотних умов договору, оформили договір у письмовій формі, ОСОБА_1 – позикодавець – свої зобов’язання за договором виконав, коли передав  ОСОБА_2  грошові кошти у сумі 18200 грн. Обов’язок позичальника повернути позику передбачено умовами договору і ст.1049 ЦК України. Суд встановив, що ОСОБА_2 свої зобов”язання  за договором позики не виконав і не повернув ОСОБА_1 гроші, тому відповідно до вимог ст.ст.625,1050 ЦК України на користь позивача підлягає стягненню сума позики  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов»язання, що складає 18200 + (18200 х 1.035%)=18837 грн., а також 3% річних від простроченої суми боргу 18200 грн, що складає   233,36 грн станом на 1.02.2010 року – день уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України „стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати”. У даному випадку на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 190,74 грн (держмито) і 120 грн – витрати на ІТЗ. Таким чином, на користь ОСОБА_1 з відповідача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 18837 грн + 233,36 грн + 190,74 грн +120 грн = 19381,1 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст.1046,1047,1049 ЦК  України.

      Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

                                                             Вирішив

    Позов  ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягнути з  ОСОБА_2 (мешкає АДРЕСА_1)  на користь ОСОБА_1  19381 грн 10 коп (дев»ятнадцять тисяч триста вісімдесят одну грн.).

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня оголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву не було подано.

                                                                  суддя