РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2-299\10

2 липня 2010 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі  Міщанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно                                

                                                                          Встановив:

ОСОБА_1 у 2007 році звернулась до суду з вимогами ухвалити судове рішення, яким визнати за нею право власності на  9\25 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, як на спадщину після смерті чоловіка – ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка також вимагала стягнути з неї на користь ОСОБА_2 – сина спадкодавця -грошову компенсацію 1\2 частини спадкового майна у вигляді частини будинку, стверджуючи, що поділити на два самостійних об»єкти нерухомості спадкову частину будинку технічно  неможливо. Представник позивачки позов у суді підтримав у повному обсязі.

Відповідач з позовом погодився у судовому засіданні.

Суд вислухав сторони, вивчив надані документи і встановив наступне:

Житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 рішенням Київського райсуду м.Одеси від 10 січня 1969 року було поділено між колишнім подружжям ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у такому співвідношенні: ОСОБА_2 – 9\25 частин будинку, ОСОБА_4 – 16\25 частину будинку. 23 лютого 1973 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 у встановлений законом термін звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 19 лютого 2000 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частину спадкового майна у вигляді права на земельну частку (пай) з земель КСП «Нива». 25 квітня 2001 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частину майнового паю агрофірми «Нива».  Спадкоємцем  першої черги до майна померлого ОСОБА_3 є також  ОСОБА_2 – син спадкодавця від першого шлюбу. У зв»язку з тим, що ОСОБА_3 рішення Київського райсуду м.Одеси від 10.01.1969 року про визнання за ним права власності на 9\25 частин будинку не зареєстрував в КП «ОМБТІ і РОН», спадкоємці свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно не мали можливості отримати. 9\25 частин будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, що належали на праві власності спадкодавцю, складаються з приміщень у будинку літ.»А»: 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 житлова, загальною площею 29,7 кв.м., в тому числі житлова – 16,7 кв.м., та господарських споруд у вигляді погрібу літ.»В». У зв»язку з тим, що зазначену частину будинку поділити на дві самостійні частини неможливо, позивачка просить стягнути з неї на користь ОСОБА_2 вартість 9\50 частин будинку по АДРЕСА_1, а за нею визнати право власності на 9\25 частин зазначеного будинку.

    На підтвердження позовних вимог сторони посилались на такі докази: рішення Київського райсуду м.Одеси від 10.01.1969 року, свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про смерть ОСОБА_3, свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.02.2000 року і свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.04.2001 року, технічний паспорт на будинок, висновок судово-технічної експертизи про неможливість виділити в натурі 9\50 частин будинку та про ринкову вартість 9\50 частин спірного будинку – 20687 грн.

Відповідач, визнаючи позовні вимоги ОСОБА_2, пояснив, що позивачка у спірній частині будинку проживає постійно, як до відкриття спадщини так і після.

При вищенаведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав:

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 9\25 частин житлового будинку літ.»А» по АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги  до майна померлого ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 і син ОСОБА_2, їхні частки у спадковому майні є рівними. Спадкоємці на частину спадкового майна отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. На 9\25 частин будинку сторони свідоцтво про право на спадщину не отримали у зв»язку з відсутністю в КП «ОМБТІ і РОН» реєстрації права власності спадкодавця на зазначене вище нерухоме майно.

    Таким чином, сторони по справі у рівних частках спадкують 9\25 частини житлового будинку літ.»А» по АДРЕСА_1. Суд встановив, що зазначена частина будинку знаходиться у володінні і користуванні позивачки, що цю частину будинку поділити між сторонами технічно не можливо. Позивачка згодна сплатити, а відповідач згоден прийняти від неї вартість своєї частки у спадковому майні, що дорівнює 20687 грн.  

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст.524-527,529, 548-549 ЦК України в редакції 1963 року, тому як спадщина відкрилась і була прийнята у період дії зазначеного закону. Правовідносини щодо припинення права спільної часткової власності регламентовані ст..365 ЦК України в редакції 2003 року.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

                                                                   Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20687 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9\25 частин житлового будинку літ.»А» з надвірними спорудами, що складаються з приміщень 1-1,1-2,1-3 та погрібу літ.»В», по АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його оголошення, після цього протягом 20 днів наданням апеляційної скарги, з направленням її копії до Одеського апеляційного суду.

                                                                    Суддя