УХВАЛА

Іменем України

21 серпня 2007 року                                                                                      м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                               судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                                           КЕМІНЯ М. П.,  КУШТАНА Б.П.

при секретарі                              ДОВБАЦІ Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обла­сті від 11 червня 2007 р. про відмову у прийнятті заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1,  -

встановив:

ЗАТ КБ „ПриватБанк" оскаржило ухвалу судді Ужгородського міськрайонно­го суду Закарпатської області від 11.06.2007 p.,  якою банку відмовлено у прийнят­ті заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 На думку апелянта,  у прийнятті заяви відмовлено безпідставно,  оскільки така подана відповідно до вимог  ст.  ст.  96,  98 ЦПК України,  ґрунтується на кредитному договорі № SAMDN20000006718422 від 12.04.2006 р. і відповідно до закону кредитор вправі у зв'язку з порушенням зобов'язання позичальником ви­магати стягнення боргу.

В судове засідання учасники справи не з'явилися,  хоча про засідання нале­жно повідомлялися. Представник стягувача ЗАТ КБ „ПриватБанк" листом від 20.08.2007 р. просив відкласти розгляд справи за апеляцією через перебування у відрядженні,  не надавши,  однак,  доказу такого. Апеляційний суд відповідно до  ст.  305 ч. 2 ЦПК України визнав за можливе розглянути апеляцію у відсутність сторін.

Заслухавши доповідь судді,  обговоривши доводи сторони,  перевіривши ма­теріали справи,  суд приходить до наступного.

Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суддя суду пер­шої інстанції виходив з того,  що заявником не було надано договір,  який міг би бути підставою для видачі наказу.

Цей висновок судді відповідає обставинам справи.

Справа № 22ц-1219/07                                             Номер рядка статистичного звіту: 18

Головуючий у 1-й інстанції ДАНКО В.Й.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

За змістом  ст.  ст.  95,  96,  100 ЦПК України,  судовий наказ може бути видано лише тоді,  коли відповідна безспірна вимога ґрунтується на правочині,  вчиненому в письмовій формі.

Банк просив видати судовий наказ про стягнення боргу в сумі 5093, 32 грн. за кредитним договором № SAMDN20000006718422 від 12.04.2006 р. Проте,  підпи­саного сторонами кредитного договору з такими реквізитами,  який би регулював конкретні права і обов'язки сторін відповідно до виду наданого кредиту,  в справі немає. Оскільки вимог закону заявником не дотримано,  договору,  на підставі яко­го заявлена вимога,  немає,  виключається й можливість кваліфікації вимоги як безспірної.

За таких обставин,  постановлена суддею ухвала відповідає вимогам цивіль­ного процесуального закону,  підстав для її скасування немає,  апеляція заявника є необґрунтованою і відповідно до  ст.  312 п. 1 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись  ст.  312 п. 1,   ст.  ст.  314,  315 ЦПК України,  апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ „ПриватБанк" відхилити,  ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 червня 2007 р. - залишити   без  змін.

Роз'яснити,  що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернен­ня з такою самою заявою,  а заявник вправі звернутися з тими самими вимогами в позовному порядку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох місяців з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.