РІШЕННЯ

Іменем України

16 серпня 2007 року                                                                                      м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                   судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                              КЕМІНЯ М. П.,  КУШТАНА Б.П.

при секретарі                  ДОВБАЦІ Т.О.

за участю позивачки ОСОБА_1,  яка представляє також інтереси ОСОБА_2  та ОСОБА_3,  представника ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ужгороді цивільну справу за апе­ляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Виноградівська пересувна ме­ханізована колона № 78" на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,  до Відкритого акціонерного товариства "Виноградівська пересувна механізована колона № 78" про право користування жилим приміщенням в гуртожит­ку та надання іншого жилого приміщення на час капітального ремонту,  -

встановив   :

ОСОБА_2  та ОСОБА_1,  яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,  07.02.2007 р. звернулися до суду з позовом до ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" про право користування жилим приміщенням в гуртожитку та надання ін­шого жилого приміщення на час капітального ремонту. Позов мотивували тим,  що мають право на проживання в кімнаті НОМЕР_1 належного відповідачу гуртожитку по вул.  І. Франка,  106 в м.  Виноградові,  виконали судове рішення від 01.11.2001 р. щодо обов'язку звільнити кімнату від меблів для проведення капітального ремонту гурто­житку. Однак,  відповідач рішення суду не виконав і належного приміщення позивачам на час капітального ремонту не надав,  ремонт ним також не проводиться. Водночас відповідач перекрив доступ у приміщення гуртожитку,  чим порушує право позивачів на користування житлом.  Просили заборонити відповідачу позбавляти їх права корис­тування гуртожитком або обмежувати це право,  незалежно від того,  проводиться ре­монт,  чи ні,  а також зобов'язати відповідача надати позивачам інше жиле приміщення на час капітального ремонту,  яке відповідає вимогам 101 ЖК України та провести тимчасове виселення відповідно до вимог закону.

Рішенням Виноградівського районного суду від 15.05.2007 р. позов задоволено частково. Заборонено ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" позбавляти позивачів права користування кімнатою НОМЕР_1 або іншими кімнатами гуртожитку по вул.  І. Франка,  106

Справа № 22ц-1155/07                                          Номер рядка статистичного звіту: 29

Головуючий у 1-й інстанції НАЗАРОВ П. О.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

в м.  Виноградові,  а також зобов'язано не обмежувати це право,  незалежно від того,  проводиться капітальний ремонт гуртожитку,  чи ні. В решті позову відмовлено.

Відповідачем ЗАТ "Виноградівська ПМК № 78" рішення суду оскаржено. На ду­мку апелянта,  суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріа­льного та процесуального права,  оскільки спірні питання між сторонами вже були ви­рішені судом раніше,  тому провадження в справі слід було закрити. Судом прийняте рішення,  яке неможливо виконати. Крім того,  саме позивачі перешкоджають прове­денню капітального ремонту непридатного для проживання гуртожитку,  відмовилися переселитися в придатні приміщення,  які їм надавалися,  не звільнили кімнату в гур­тожитку від свого майна тощо. Апелянт просить рішення суду скасувати та закрити провадження в справі.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 апеляцію підтримав та пояснив,  зокрема,  що у вересні 2006 р. ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" реоргані­зовано у ЗАТ "Виноградівська ПМК № 78",  яке є правонаступником попереднього під­приємства,  однак,  таке помилкове зазначення відповідача при вирішенні справи його прав не порушило; до примусового виконання рішення суду щодо звільнення відпові­дачами приміщення від їх майна не зверталося; капітальний ремонт гуртожитку ще не розпочинався; інше житло позивачам фактично не надане. Позивачка та представник позивачів ОСОБА_1 апеляцію не визнала,  просить її відхилити,  залишивши рі­шення суду першої інстанції без змін. Пояснила,  що до цього часу в кімнаті гуртожит­ку знаходяться холодильник та інше майно позивачів,  які вони не можуть забрати че­рез дії відповідача,  належне житло позивачам досі не надане. Сторони не заперечу­ють непридатність гуртожитку для проживання.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  які з'явилися в судове засідання,  обговоривши доводи сторін,  перевіривши матеріали справи,  суд приходить до насту­пного.

Як убачається з матеріалів справи,  ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" на підставі рішення загальних зборів засновників від 15.09.2006 р. (протокол НОМЕР_1) реорганізова­но у ЗАТ "Виноградівська ПМК № 78",  яке є правонаступником попереднього підпри­ємства та належним відповідачем у справі,  що визнається й сторонами.

Позивачі мають право на проживання в гуртожитку по вул.  І. Франка,  106 в м.  Виноградові,  який знаходиться у віданні відповідача,  що стверджується чинним у цій частині рішенням Мукачівського міжрайонного суду Закарпатської обл. від 19.03.2001 р. та рішенням цього ж суду від 01.11.2001 p.,  іншими матеріалами справи. Це право як таке визнається й відповідачем.  Позивачі займали в гуртожитку кімнату НОМЕР_1,  про­те,  з 2001 року в зв'язку з необхідністю ремонту в ній не проживають,  а мешкають в будинку родичів у с.  Широке Виноградівського району.

Рішенням Мукачівського міжрайонного суду від 01.11.2001 р. ОСОБА_2  та ОСОБА_1 було зобов'язано звільнити від меблів кімнату в гуртожитку на час проведення його капітального ремонту в приміщення,  вибране ними або в надане ВАТ "Виноградівська ПМК № 78". За визнанням позивачів,  меблі ними вивезені,  проте,  в кімнаті ще залишилася частина їх майна. ВАТ "Виноградівська ПМК № 78" зазначене рішення суду до примусового виконання не звертала.

У справі встановлено та ніким не заперечується по суті,  що зазначений гурто­житок принаймні з 2000 р. знаходиться в непридатному для проживання стані та по­требує капітального ремонту (а.с.  18-20,  23-26,  55 та ін.),  який на даний час не поча­вся. З документів,  доданих до апеляційної скарги,  також вбачається,  що проживання в гуртожитку заборонене через його невідповідність вимогам  ст.  22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та Прави-

лам пожежної безпеки в Україні,  затвердженим наказом Міністерства України з пи­тань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.2004 р. (а.с 90-91).

Дані правовідносини регулюються нормами ЖК України щодо користування гу­ртожитками,  а також у відповідній частині положеннями ЖК України та ЦК України щодо здійснення цивільних прав і обов'язків та захисту цивільних прав.

Відповідно до  ст.  50 ЖК України,  жиле приміщення,  що надається громадянам для проживання,  має бути благоустроєним стосовно умов даного населеного пункту,  відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.  За змістом  ст.  ст.  101,  102,  131,  132 ЖК України,  п. 23 Примірного положення про гуртожитки,  затвердженого Постановою РМ УРСР № 208 від 03.06.1986 р.,  при проведенні капітального ремонту гуртожитку,  коли ремонт не може бути проведено без виселення його мешканця,  під­приємство,  у віданні якого знаходиться гуртожиток,  зобов'язане надати мешканцю та членам його сім'ї жилу площу в тому ж або іншому гуртожитку або інше жиле примі­щення,  яке має знаходитись в межах даного населеного пункту та відповідати встано­вленим санітарним і технічним вимогам; за мешканцем та членами його сім'ї збері­гається право на вселення після ремонту в те ж саме приміщення,  проте,  залежно від обставин (зокрема,  якщо внаслідок ремонту попереднє приміщення не може бути збережене),  мешканцю та його сім'ї до початку капітального ремонту має бути надане інше належне жиле приміщення.

За змістом норм  ст.  9 ЖК України,   ст.  ст.  11-16,  322,  396 ЦК України,  будь яка особа,  здійснюючи свої права,  повинна утримуватися від дій,  які могли б порушити права інших осіб,  законні житлові права особи підлягають захисту,  тягар утримання майна лежить на його власнику або законному володільцеві,  держава забезпечує за­хист прав такого володільця майна.

Кожна сторона повинна належно довести ті обставини,  на які вона посилається у підтвердження своїх вимог або заперечень,  і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору ( ст.  ст.  11,  57-60 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах доводів апеляційної скар­ги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  неправильне застосування норм мате­ріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухва­лення нового рішення ( ст.  ст.  303,  309 ч. 1 п. 4,  ч. 2 ЦПК України).

Відповідальним за експлуатацію гуртожитку,  проведення капітального ремонту та пов'язані з цим наслідки,  в т.ч.1 стосовно дотримання захищених законом житло­вих прав позивачів,  є відповідач,  у віданні якого знаходиться гуртожиток. За відпові­дних умов відповідач повинен надати позивачам інше належне жиле приміщення. Відмовляючи в позові щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачам інше жиле приміщення на час капітального ремонту та проведення пов'язаного з цим виселення,  суд правильно виходив з того,  що капітальний ремонт гуртожитку ще не почався,  доказів про це немає,  правом на примусове виконання рішення суду про усунення перешкод для проведення цього ремонту відповідач не скористався,  питан­ня про виселення позивачів у справі не вирішується і ця вимога позивачів є передчас­ною. Про надання жилого приміщення з інших підстав вимоги не заявлялися.

З рішенням суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову апеля­ційний суд погодитись не може. Рішення суду в цій частині є неконкретним,  таким,  що порушує права обох сторін і не може бути виконане. Так,  конкретне жиле примі­щення,  про користування яким йдеться,  судом не визначене,  а застосована альтерна­тивність є недопустимою. Вимога позивачів про зобов'язання відповідача не обмежу­вати їх право незалежно від проведення капітального ремонту,  як і відповідне рішен­ня суду,  суперечать закону,  оскільки за встановлених у справі обставин порушують як право позивачів на безпеку та проживання у належних житлових умовах,  що не може

бути дотримане за непридатного для проживання стану гуртожитку,  так і право відпо­відача на проведення в передбаченому законом порядку капітального ремонту з відселенням усіх мешканців гуртожитку. Крім того,  питання про позбавлення позивачів права на проживання в гуртожитку не є предметом спору,  а йдеться про спір щодо забезпечення житлових прав позивачів у зв'язку з капітальним ремонтом жилого приміщення.

Доводи апеляції щодо закриття провадження в справі на підставі  ст.  205 п. 2 ЦПК України не можуть бути враховані,  оскільки має місце позов про інший предмет і з інших підстав. Постановления судом окремої ухвали є його правом і підстав для та­кої щодо позивачів немає.

З урахуванням викладеного,  дійсних правовідносин,  що склалися між сторона­ми,  апеляцію слід задовольнити частково. Помилкове найменування відповідача в рі­шенні суду першої інстанції слід замінити з Відкритого акціонерного товариства "Виноградівська пересувна механізована колона № 78" на його правонаступника Закрите акціонерне товариство "Виноградівська пересувна механізована колона № 78",  щодо якого було вирішено позов по суті. Рішення про часткове задоволення позову слід скасувати,  відмовивши таким чином у позові повністю.

Керуючись  ст.  303 ч. 1,   ст.  307,   ст.  309 ч. 1 п. 4,   ст.  ст.  314,  316 ЦПК України,  апеляційний суд -

вирішив:

Апеляційну скаргу ЗАТ "Виноградівська ПМК № 78" задовольнити час­тково.

Найменування відповідача в рішенні Виноградівського районного суду Закар­патської області від 15 травня 2007 р. замінити з Відкритого акціонерного товариства "Виноградівська пересувна механізована колона № 78" на його правонаступника За­крите акціонерне товариство "Виноградівська пересувна механізована колона № 78".

Рішення суду першої інстанції від 15 травня 2007 р. щодо заборони відповідачу ЗАТ "Виноградівська ПМК № 78" позбавляти ОСОБА_2 ,  ОСОБА_1 та ОСОБА_3  права користування кімнатою НОМЕР_1 або іншими кімнатами гуртожитку по вул.  І. Франка,  106 в м.  Виноградові,  а також зобов'язання відповідача не обмежувати це право,  незалежно від того,  проводиться капітальний ремонт гуртожитку,  чи ні,  -скасувати,  в задоволенні цієї позовної вимоги -відмовити,  в решті рішення суду першої інстанції про відмову в позові - залишити   без  змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох мі­сяців з дня його проголошення може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України.