УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2007 року                                                                                              м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                   судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                               ІГНАТЮКА Б.Ю.,  КОЖУХ О.А.

при секретарі                   БОБИК О.І.

за участю представників: ДСА України та ТУ ДСА України в у Закарпатській обл. ОСОБА_5,  ДПА України в Закарпатській обл. ОСОБА_6,  ГУДК України в Закарпатській обл. ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ужгороді цивільну справу за апе­ляційною скаргою Державної судової адміністрації України особі Територіального управління ДСА України в у Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Державного казначейства України в Закар­патській області,  Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області,  Державної судової адміністрації України,  Територіального управління ДСА України в у Закарпатській області,  Міністерства фінансів України про стягнення грошової компен­сації сум податку з доходів фізичних осіб,  -

встановив   :

ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 26.03.2007 р. звер­нулися до суду з позовом до УДК України в Закарпатській обл.,  ДПА України в Закар­патській обл.,  ДСА України,  ТУ ДСА України в у Закарпатській обл.,  Мінфіну України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Позов моти­вували тим,  що,  будучи суддями,  позивачі,  виходячи з положень  ст.  ст.  126,  130 Кон­ституції України,   ст.  ст.  3,  11 Закону України „Про статус суддів",  Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 „Про додаткові заходи соціального захисту суд­дів",  звільнені від сплати прибуткового податку із своєї заробітної плати. Однак,  такі податки з них безпідставно утримуються,  їх компенсація не здійснюється,  чим пору­шуються встановлені законом гарантії незалежності суддів. Просили стягнути з відпо­відачів компенсацію утриманих сум податків: ОСОБА_1  - 15193, 05 грн.,  ОСОБА_2 - 13269, 72 грн.,  ОСОБА_3 - 11124, 26 грн., ОСОБА_4 - 11933, 28 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.04.2007 р. позов задово­лено частково. Стягнуто з ДСА України грошову компенсації сум податку з доходів фі­зичних осіб на користь ОСОБА_1  - 15193, 05 грн.,  ОСОБА_2 - 13269, 72 грн.,

Справа № 22ц-1123/07                                      Номер рядка статистичного звіту: 41

Головуючий у 1-й інстанції ЛЕМІШ О.М. 

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

ОСОБА_3 - 11124, 26 грн., ОСОБА_4  - 11933, 28 грн.,  в решті позову - відмов­лено.

Відповідачі ДСА України та ТУ ДСА України в у Закарпатській обл. рішення суду оскаржили. На їх думку,  суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так,  відповідно до чинного законодавства про оплату праці суддів,  бюджетного та податкового законодавства підстав для стяг­нення цих коштів з апелянтів немає,  позов щодо них не доведено,  судом постановле­не невмотивоване рішення. Просять рішення скасувати,  в позові до ДСА України та ТУ ДСА України в у Закарпатській обл. - відмовити.

ДПА України в Закарпатській обл. заявою від 30.07.2007 p.,  поданою апеляцій­ному суду 31.07.2007 р.,  до зазначеної апеляційної скарги приєдналася,  вказуючи,  що рішення суду першої інстанції слід скасувати,  провадження в справі - закрити,  оскіль­ки справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Іншими учасниками справи рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представники відповідачів,  які з'явилися,  апеляцію під­тримали,  вказуючи,  крім іншого,  на порушення судом процесуального права. Позивачі та представник Мінфіну України в судове засідання не з'явилися,  хоча про засідання повідомлялися,  про причини неявки не повідомили. Апеляційний суд відповідно до  ст.  305 ч. 2 ЦПК України визнав за можливе розглянути апеляцію у відсутність осіб,  які не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  які з'явилися в судове засідання,  обговоривши доводи сторін,  перевіривши матеріали справи,  суд приходить до насту­пного.

Відповідно до  ст.  З п. 15 КАС України,  професійна діяльність суддів є публіч­ною службою. Питання оплати праці суддів,  їх матеріального та соціального забезпе­чення,  гарантії незалежності суддів тощо пов'язані з проходженням публічної служби та регулюються,  зокрема,   ст.  ст.  З,  11,  43-45 Закону України „Про статус суддів",   ст.  ст.  14,  118-123 Закону України „Про судоустрій України",  а також іншими нормати­вними актами.

Отже,  між сторонами виник спір з приводу проходження позивачами публічної служби. За змістом  ст.  2 ч.ч. 1,  2,   ст.  З  п. 15,   ст.  17 ч. 1 п. 2 КАС України,  на цей спір поширюється компетенція адміністративного суду.

Відповідно до  ст.  15 ЦПК України,  суди розглядають в порядку цивільного су­дочинства справи про захист порушених прав,  що виникають,  зокрема,  з трудових відносин,  крім випадків,  коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинс­тва.

Суд,  не врахувавши вищенаведених положень закону,  відкрив провадження в справі та вирішив її в порядку цивільного судочинства.

Вирішення судом за правилами цивільного судочинства справи,  яка не підлягає розгляду в порядку такого,  є безумовною підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження в справі ( ст.  205 п. 1,   ст.  310 ЦПК України).

З урахуванням вищенаведеного,  апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідачів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Тому апеляцію слід задовольнити частково,  оскаржуване рі­шення суду - скасувати,  провадження в справі,  що не підлягає розгляду в порядку ци-

вільного судочинства,  - закрити. Вирішення справи в порядку адміністративного су­дочинства не належить до компетенції даного апеляційного суду,  він позбавлений можливості вирішувати спір по суті,  тому в частині відмови в позові апеляція задово­ленню не підлягає.

Керуючись  ст.  205 п. 1,   ст.  ст.  307,  310,  314,  315 ЦПК України,  апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ДСА України та ТУ ДСА України в у Закарпатській обл.,  до якої приєдналася ДПА України в Закарпатській обл.,  задовольнити частково,  рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2007 р. - скасувати,  провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 до УДК України в Закарпатській обл.,  ДПА України в Закарпатській обл.,  ДСА України,  ТУ ДСА України в у Закарпатській обл.,  Мінфіну України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб -закрити,    оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити,  що у разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства по спору між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається,  розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох міся­ців з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.