№ 11 -465/07                                          Головуючий по 1 інстанції Матвійчук Л.В.

Категорія: ч. З ст. 191 КК України                                                            Доповідач.Бешта Г.Б.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                            21 серпня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді:          Бешти Г.Б.

суддів:                                Польового М.І., Опейди В.О.

за участю прокурора:       Черняк Л.Й.

засудженого:                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора Рожищенського району на вирок Рожищенського районного суду від 22 червня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець, с Вічині Рожищенського району, жителя с Доросині Рожищенського району, громадянин України, працює головою СВК „Батьківщина" Рожищенського району, з вищою освітою, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, -

засуджений за ч. З ст. 191 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК на ОСОБА_1 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.

Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, впродовж листопада 2006 року, повторно, здійснив розтрату ввіреного йому колективного майна СВК "Батьківщина" Рожищенського району на загальну суму 29 444 грн.

В особистій апеляції засуджений вказує на незаконність вироку в зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства. Зазначає, що судом не взято до уваги і не дано належної правової оцінки показанням свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших.

Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. З ст. 191 КК України, а тому прохає перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 367 КК України за якою обрати мінімальне покарання, звільнивши від його відбування на підставі п. б ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та неправильністю застосування кримінального закону і постановления нового вироку. Вважає, що призначаючи покарання ОСОБА_1 суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, оскільки останній свою вину визнав частково, намагаючись зменшити об'єм відповідальності.

Зазначає, що суд, застосовуючи ст. 69 КК України не навів у вироці обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_1,

який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, прокурора, який просив його апеляцію задовольнити, а апеляцію засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій колегія суддів встановила, що апеляції до задоволення не підлягають.

Висновок суду про вчинення засудженим злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Посилання засудженого в апеляції на те, що збитки господарству ним заподіяно з необережності є безпідставними і спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які категорично заперечують отримання від ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу господарства грошей в сумі 13 000 грн. та картоплі на суму 16 444 грн.

В акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності СВК "Батьківщина" вказано, що розрахункові операції між ТзОВ "Вілюм-Волинь" та СВК "Батьківщина", про які зазначає ОСОБА_1, в обліку товариства не значаться.

Згідно акту взаємозвірки від 01 грудня 2006 року заборгованість СВК "Батьківщина" перед ТзОВ "Вілюм-Волинь" становить 32 759, 62 грн. (а.с. 133).

Те, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діяв умисно стверджується повторністю його дій та тривалістю періоду від розтрати до повернення коштів в касу господарства.

Судом також дана оцінка показанням свідків, вказаних в апеляції засудженого.

Злочинні дії ОСОБА_1 судом першої інстанції кваліфіковано вірно за ч. З ст. 191 КК України і підстав для їх перекваліфікації немає.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_1 покарання судом першої інстанції враховано: тяжкість скоєного ним злочину, дані про його особу, позитивну характеристику, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Зазначену сукупність обставин суд правильно зарахував до таких, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і вирішуючи питання про призначення додаткового покарання підставно застосував ст. 69 КК України

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено правильно, воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КПК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку по обставинах, зазначених в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора Рожищенського району залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 -без змін.