Справа № 22ц-643/07                                                        Головуючий у І інстанції Костюкевич С. Ф.

Категорія     5                                                                                                   Доповідач Киця С. І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 серпня 2007 року

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І.

суддів Киці С. І.,  Свистун О.В.

при секретарі Гордійчук І.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовомОСОБА_2 до Маневицької селищної ради про визнання права власності в спільному сумісному майні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року.

Колегія суддів

встановила:

Представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року,  в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог - визнати право власності на частку в спільному сумісному майні за ОСОБА_1 в житловому приміщенні квартири,  яка розташована в АДРЕСА_1.

Зазначеним рішенням в позові ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те,  що судом неповно та необ'єктивно досліджено обставини справи,  докази подані позивачем,  внаслідок чого прийнято неповне і необгрунтоване рішення.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено,  що в квартирі АДРЕСА_1 проживали позивачка ОСОБА_1 з 18 лютого 1986р. по 10 липня 2000р. та з 23 липня 2004р. по 10 листопада 2004р.,  батько ОСОБА_1,  матиОСОБА_3 ,  сестра ОСОБА_1,  чоловік позивачки ОСОБА_43 23 липня 2004р. по 6 грудня 2004р. та син позивачки ОСОБА_5 з 23 липня 2004р. по 10 листопада 2004р.

8 січня 1992 р. виконавчим комітетом Волинської обласної ради народних депутатів ОСОБА_1 та членам його сім'ї,  в т.ч.1 позивачці ОСОБА_1,  видано направлення № 822 для працевлаштування та забезпечення житлом в М. Луцьку,  як громадянам,  що проживають на радіоактивно забрудненій території. ОСОБА_3  та членами її сім'ї ОСОБА_1,  ОСОБА_1,  ОСОБА_1 15 грудня 1997 року була приватизована квартири АДРЕСА_1 ,  що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло. На підставі заяви ОСОБА_3  Маневицькою селищною радою 19 жовтня 2006 року прийнято рішення № 222 про скасування розпорядження голови селищної ради від 12.12.97р. №44 про безоплатну передачу їй та членам її сім'ї квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до  ст.  1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація - це відчуження квартир,  кімнат у квартирах та одноквартирних будинках,  де мешкають два і більше наймачів,  та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян. Згідно  ст.  345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна,  що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку встановленому законом.  А згідно  ст.  12 цього ж Закону власник приватизованого житла має право розпорядитись квартирою на свій розсуд: продати,  подарувати,  заповісти,  здати в оренду,  обміняти,  закласти,  укладати інші угоди,  не заборонені законом.

Позивачка ОСОБА_1 використала своє право на приватизацію квартири у грудні 1997 року.

Згідно  ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.

Сім'я ОСОБА_3  відмовилась від права власності на спірну квартиру,  про що прийняте селищною радою рішення,  і спірна квартира АДРЕСА_1 передана у комунальну власність

Отже,  дана квартира на даний час не є об'єктом спільної сумісної власності,  а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову позивачці у визнанні за неї права власності на частку житловому приміщенні по АДРЕСА_1.

Син позивачки ОСОБА_5,  1999 року народження,  ніколи не був співвласником спірного житла,  приватизація квартири проводилась,  ще до його народження,  тому права на частку в приватизованому житлі він не набув.

Посилання апелянта на те,  що ОСОБА_1 та її син не мають житла і ситуація в сім'ї змінилась у зв'язку з поділом майна між нею та колишнім чоловіком не приймаються до уваги. Позивачка ОСОБА_1 перебуваючи на квартирному обліку в Луцькому міськвиконкомі як член сім'ї ОСОБА_3  згідно з направлення на переселення в м. Луцьк подала 7 квітня 2006 року заяву на ім'я Луцького міського голови,  якою відмовилась від переселення своєї сім'ї і просить зняти її з квартирного обліку,  так як житлом забезпечена.

Крім того,  рішення Маневицької селищної ради від 19 жовтня 2006 року № 222,  яким відмінено розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_1 на даний час є чинним і позивачкою не оспорювалось.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним обставинами справи.

Колегія суддів прийшла до висновку,  що судом першої інстанції оскаржуване рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308,  313,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачаОСОБА_2 ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.