Справа № 22ц-643/07 Головуючий у І інстанції Костюкевич С. Ф.
Категорія 5 Доповідач Киця С. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2007 року
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є.І.
суддів Киці С. І., Свистун О.В.
при секретарі Гордійчук І.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовомОСОБА_2 до Маневицької селищної ради про визнання права власності в спільному сумісному майні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року.
Колегія суддів
встановила:
Представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог - визнати право власності на частку в спільному сумісному майні за ОСОБА_1 в житловому приміщенні квартири, яка розташована в АДРЕСА_1.
Зазначеним рішенням в позові ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно досліджено обставини справи, докази подані позивачем, внаслідок чого прийнято неповне і необгрунтоване рішення.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 проживали позивачка ОСОБА_1 з 18 лютого 1986р. по 10 липня 2000р. та з 23 липня 2004р. по 10 листопада 2004р., батько ОСОБА_1, матиОСОБА_3 , сестра ОСОБА_1, чоловік позивачки ОСОБА_43 23 липня 2004р. по 6 грудня 2004р. та син позивачки ОСОБА_5 з 23 липня 2004р. по 10 листопада 2004р.
8 січня 1992 р. виконавчим комітетом Волинської обласної ради народних депутатів ОСОБА_1 та членам його сім'ї, в т.ч.1 позивачці ОСОБА_1, видано направлення № 822 для працевлаштування та забезпечення житлом в М. Луцьку, як громадянам, що проживають на радіоактивно забрудненій території. ОСОБА_3 та членами її сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1 15 грудня 1997 року була приватизована квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло. На підставі заяви ОСОБА_3 Маневицькою селищною радою 19 жовтня 2006 року прийнято рішення № 222 про скасування розпорядження голови селищної ради від 12.12.97р. №44 про безоплатну передачу їй та членам її сім'ї квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація - це відчуження квартир, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян. Згідно ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку встановленому законом. А згідно ст. 12 цього ж Закону власник приватизованого житла має право розпорядитись квартирою на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Позивачка ОСОБА_1 використала своє право на приватизацію квартири у грудні 1997 року.
Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.
Сім'я ОСОБА_3 відмовилась від права власності на спірну квартиру, про що прийняте селищною радою рішення, і спірна квартира АДРЕСА_1 передана у комунальну власність
Отже, дана квартира на даний час не є об'єктом спільної сумісної власності, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову позивачці у визнанні за неї права власності на частку житловому приміщенні по АДРЕСА_1.
Син позивачки ОСОБА_5, 1999 року народження, ніколи не був співвласником спірного житла, приватизація квартири проводилась, ще до його народження, тому права на частку в приватизованому житлі він не набув.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 та її син не мають житла і ситуація в сім'ї змінилась у зв'язку з поділом майна між нею та колишнім чоловіком не приймаються до уваги. Позивачка ОСОБА_1 перебуваючи на квартирному обліку в Луцькому міськвиконкомі як член сім'ї ОСОБА_3 згідно з направлення на переселення в м. Луцьк подала 7 квітня 2006 року заяву на ім'я Луцького міського голови, якою відмовилась від переселення своєї сім'ї і просить зняти її з квартирного обліку, так як житлом забезпечена.
Крім того, рішення Маневицької селищної ради від 19 жовтня 2006 року № 222, яким відмінено розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_1 на даний час є чинним і позивачкою не оспорювалось.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним обставинами справи.
Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції оскаржуване рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачаОСОБА_2 ОСОБА_1 відхилити, а рішення Маневицького районного суду від 11 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.