Судове рішення #10106551

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

17 червня 2010 р.                                                                       справа № 2а-9379/10/0570

  Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

 час прийняття постанови:  < година >

 Донецький окружний адміністративний суд в складі:

 головуючого                                                  судді  Роздільської Т.В.

 при секретарі                                                  Пригода О.В.

 представника позивача    Гайдученко О.Є.,

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Єнакієвського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області до громадянина Росії ОСОБА_3 про видворення за межі України у примусовому порядку,      

 ВСТАНОВИВ:

            Позивач, Єнакієвський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, звернувся до суду із позовом  до громадянина Росії ОСОБА_3 про видворення за межі України у примусовому порядку.

В обґрунтування  своїх вимог вказав, що відповідач, який є громадянином Росії, у грудні 1995 року прибув на територію України за національним паспортом за приватним правами та мешкав знайомого за адресою : місто Авдіївка, вул. Єлагіна, буд.5.

19.08.1999 року ОСОБА_3 був засуджений Авдіївським міським судом за статтею 140 частина 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з відкладанням виконання вироку на 1 рік, але 15.03.2000 року ОСОБА_3 знову було засуджено тим же судом за статтею 104 КК України на 2 роки позбавлення волі у колонії загального режиму з конфіскацією ? частини майна. Після звільненні з міст позбавлення волі громадянин Росії ОСОБА_3 територію України  не покинув, за реєстрацією на території України до ОВС не звертався, тільки змінив місце проживання, переїхавши до міста Юнокомунарівськ н вулицю Коломенську, буд. 106.

В Україні громадянин Росії ОСОБА_3 близьких родичів не має, постійної адреси проживання також не має, ніде не працює, тому підстави для подальшого його перебування на території України відсутні.                        

12.12.2009 року інспектором СГІРФО Єнакієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області відносно відповідача було прийняте рішення про видворення його за межі України  та заборону в’їзду на її територію на 1 рік. Проте, територію України позивач не покинув.  

Таким чином, громадянин  Росії ОСОБА_3   порушив встановлений порядок  перебування в Україні, тобто проживає  на території України  з грубим порушення порядку реєстрації, переміщення та вибору місця реєстрації, чим самим порушує вимоги    пп.18-33 Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію,затверджених Постановою КМУ № 1074 від 29.12.1995 року (зі змінами та доповненнями).

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3   ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення та є обґрунтовані    підстави вважати, що останній  у подальшому  буде ухилятися від виїзду з України, просив видворити відповідача за межі України у примусовому прядку.    

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з’явився, судову повістку вручити не є можливим у зв’язку із відсутністю його за останньою адресою проживання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи вважає встановленим наступне.

Згідно ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  суд, за зверненням органу внутрішніх справ, приймає рішення про примусове видворення  іноземця або особи без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду  після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

В судовому засіданні встановлено, що громадянин  Росії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   прибув в Україну у грудні 1995 року за національним паспортом НОМЕР_1, виданим 23.10.1991 року  відділом внутрішні справ Онежського міськвиконкому Архангельської області РФ.

У встановленому законом порядку термін перебування в Україні  не продовжив, постійного місця мешкання не має, ніде не працює,  двічі був засуджений за скоєння  умисних корисних злочинів.

Сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Єнакієвського  МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.12.2009 р. прийнято рішення про видворення за межі України громадянина  Росії ОСОБА_3, заборону в’їзду на її територію терміном на 1 рік.

Однак, відповідач, не маючи  підстав для подальшого  перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3    ухиляється від виїзду і у суду є обґрунтовані  підстави вважати, що він в подальшому також буде ухилятися від виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»   іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування  іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов’язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

Таким чином, ОСОБА_3    підлягає розміщенню в пункті тимчасового перебування  іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців з дня початку розміщення.

Обставин, які б були правовою підставою для  відмови в задоволенні  позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача  про видворення ОСОБА_3 за межі України у примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних з примусовим видворенням  ОСОБА_3  за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також  відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому  вважає за необхідне здійснити їх видворення за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, ст. 32 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.п. 18-33 «Правил в» їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», керуючись ст.ст. 8 - 11, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

           Позов Єнакієвського міського відділу  Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Донецькій області до громадянина  Росії ОСОБА_3   про видворення за межі України у примусовому порядку , задовольнити.

Громадянина   Росії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  селища Малошуйка, Онезького району, Архангельської області,   видворити в примусовому  порядку за межі території Україною.

Видворення громадянина  Росії ОСОБА_3  здійснити за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.




  Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                      Роздільська Т. В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація