УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Кукурудза Б.І.
суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.
секретаря: Довжинської Н.Б.
сторін: ОСОБА_1 , його представника,
представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду від 12 березня 2007 року, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_4 , приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1, 9900га від 03.04.2004 року.
Даний договір просив визнати недійсним, оскільки предметом оспорюваного правочину є земельна ділянка, на якій знаходиться належне йому будинковолодіння.
Вказував, що спірним договором порушується його право власності відносно зазначеного будинковолодіння.
Рішенням Яремчанського міського суду від 12 березня 2007 року позов задоволено частково, а саме оспорюваний договір визнано недійсним в частині продажу 0, 2500 га зазначеної земельної ділянки, в решті позовних вимог відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому воно є незаконним.
Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги.
ОСОБА_2, який представляв інтереси ОСОБА_3, зазначене рішення також оскаржив у апеляційному порядку. Зокрема, у поданій апеляційній скарзі вказав, що при його прийнятті було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому просив рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.
Встановлено, що згідно договору дарування житлового будинку від 28.09.2001 року апелянт прийняв у дар від ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1, Яремчанської міськради.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 6-7) рішенням виконавчого комітету Яблуницької сільської ради народних депутатів від 11.03.1997 року ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельні ділянки, площею 0, 25 га для обслуговування будинковолодіння та 1, 75 га для ведення підсобного господарства/
Справа № 22-ц-577/2007р. Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В.
Категорія 33 Доповідач Кукурудз Б.І.
ОСОБА_6 03.04.2004 року уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1, 99 га, яка знаходиться в с. Яблуниця.
Встановлено, що вказаним договором порушується право власності ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку, площею 0, 25 га.
Суд першої інстанції, на підставі ст. 3О Земельного кодексу України, чинного на час укладення спірного договору, прийшов до правильного висновку, що земельну ділянку площею 0, 25 га ОСОБА_6 не вправі була відчужувати ОСОБА_7.
Посилання ОСОБА_1 , що ОСОБА_6 не мала права відчужувати ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, площею 1, 75 га, спростовується п.15 Перехідних положень діючого Земельного кодексу України, оскільки даний вид земельної ділянки не підпадає під мораторій відчуження таких видів земель сільськогосподарського призначення.
Докази представника ОСОБА_3, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими спорудами згідно договору дарування від 03.03.2006 року, а тому не може заявляти про своє право на спірну земельну ділянку, оскільки вона до цього часу у законному порядку була відчужена ОСОБА_6 ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу від 03.04.2004 року ОСОБА_6 не була власником земельної ділянки площею 0, 25га, оскільки, з відчуженням ОСОБА_1, згідно договору дарування від 28.09.2001 року, належного їй будинковолодіння, до останнього перейшло і право власності на дану земельну ділянку, яка була надана для обслуговування зазначеного будинковолодіння.
Відповідно до змісту ст. ст. 10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами і їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть грунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що апелянти у судове засідання не подали доказів, які б свідчили про те, що оскаржуваним рішенням їхні права та законні інтереси порушені, а також не довели ті обставини, на які вони посилалися, як на підставу своїх вимог.
При таких обставинах, оцінивши та повно і всебічно дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують його законності та обгрунтованості.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити. Рішення Яремчанського міського суду від 12 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржено протягом двох місяців з часу проголошення у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.