ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/626/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс", вул.Ужанська, 10 м.Перечин Закарпатської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -1: Ужгородська районна державна адміністрація в особі Відділу цифрового розвитку та організацій діяльності центру надання адміністративних послуг Ужгородської РДА, вул.Загорська, 10 м.Ужгород,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, статуту товариства та скасування реєстраційної дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс", в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс" про виключення її зі складу засновників, про перерозподіл часток в корпоративному праві товариства, про затвердження статуту в новій редакції та приведення його до вимог чинного законодавства, які оформлені протоколом №1 від 27.08.2008 року;

- визнати недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс", затверджений загальними зборами учасників від 27.08.2008 року, зареєстрований 01.09.2008 року;

- скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" №13161050005000030 від 01.09.2008 року.

Ухвалою суду від 05.08.2021 заява прийнята до розгляду у загальному позовному провадженні, призначена до розгляду на 26.08.2021 року, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи та з процесуальних питань.

До суду 16.08.2021 надійшла заява від представника позивача адвоката Чернобук Я.Л. про забезпечення позову.

Заявник просить забезпечити позов шляхом вжиття наступних заходів:

- заборони загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» (код ЄДРПОУ 03054019) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток учасників товариства у статутному капіталі товариства, про внесення змін до Статуту товариства та затвердження нової редакції Статуту товариства, про припинення діяльності Товариства;

- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» (код ЄДРПОУ 03054019), в тому числі, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток учасників (засновників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

В обґрунтуванні заяви позивач покликається на наступні обставини.

Позивач вказує, що рішенням загальних зборів товариства покупців, створеного членами колективу орендного підприємства «Перечин-Сервіс», оформленого протоколом від 24.05.1996 року, було створено товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма «Перечин-Сервіс».

26.11.1996 року було укладено установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Перечин Сервіс», згідно з яким орендне підприємство «Перечин-Сервіс» перетворене у товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс».

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації № 316 від 26.11.1996 року було проведено державну реєстрацію товариства за адресою: м. Перечин, вул. Червоноармійська (сучасна назва - Ужанська, 10) та зареєстровано Статут.

Відповідно до змісту установчого договору засновниками товариства є трудовий колектив орендного підприємства «Перечин-Сервіс», в кількості 64 фізичні особи, у тому числі й позивач - ОСОБА_1 .

У липні 2021 року позивач дізналась, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Перечин-Сервіс» від 27.08.2008 року (Протокол №1 від 27.08.2008) її та ще 58 засновників було виключено зі складу засновників Відповідача та перерозподілено частки між іншими особами, внесено відповідні зміни до установчих документів та статуту і проведена їх державна реєстрація 01.09.2008 року державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області «Державна реестрація змін до установчих документів юридичної особи» № 13161050005000030.

Заявник не брала участі в прийнятті загальними зборами учасників товариства рішень, які стали підставою для проведення реєстраційних дій, не повідомлялася про їх скликання, зазначені збори відбулися за відсутності кворуму.

Як зазначено в заяві оспореним рішенням загальних зборів порушено права заявника на управління товариством, позбавлено її корпоративного права та виключено із складу учасників, отже воно підлягає скасуванню з метою відновлення її порушених прав.

Звертаючись до суду, заявник зазначає, що існує реальна загроза того, що Відповідач може прийняти подальші рішення та будуть проведені реєстраційні дії щодо ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» (код ЕДРПОУ 03054019), в тому числі, про внесення змін до установчих документів товариства, реєстрацію припинення діяльності товариства, внесення інших змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток учасників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі, а захист прав та інтересів Позивача стане неможливим.

Заходи забезпечення позову не будуть мати наслідком припинення або обмеження господарської діяльності ТОВ «ВКФ «Перечин-Сервіс» і не призведуть до погіршення стану належного товариству майна чи зниження його вартості, а застосовуються, як гарантія задоволення законних вимог Позивача та захисту його корпоративних прав у разі задоволення позову (Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд України у своїй постанові від 18.02.2019 року у справі № 922/3010/18).

Заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить Позивач у даній заяві, прямо стосуються предмета спору. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Відповідача. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав Позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін (Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд України у своїй постанові від 25. 03.2ОІ9року у справі № 920/622/18).

При прийнятті ухвали суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: - якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; - якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а застосовується та досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, в такому немайновому спорі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.

За змістом процесуального законодавства, захисту в господарському суді підлягає порушене суб`єктивне право та охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у даній справі є визнання рішення загальних зборів недійсним, скасування реєстраційних дій, визнання недійсним статуту Відповідача, що затверджений оспореним рішенням.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно частини 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи, якими заборонено забезпечувати позов, зокрема, шляхом заборони 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина 9).

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Відповідно до позовної заяви предметом спору у даній справі є вимоги позивача до Відповідача:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс" про виключення її зі складу засновників, про перерозподіл часток в корпоративному праві товариства, про затвердження статуту в новій редакції та приведення його до вимог чинного законодавства, які оформлені протоколом №1 від 27.08.2008 року;

- визнати недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс", затверджений загальними зборами учасників від 27.08.2008 року, зареєстрований 01.09.2008 року;

- скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" №13161050005000030 від 01.09.2008 року.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, позовні вимоги спрямовані на усунення можливих процедурних порушень, що були вчинені відповідачем, відновлення прав позивача як учасника товариства.

У випадку задоволення позовних вимог, таке рішення буде спрямоване на захист порушеного права позивача та у майбутньому надасть йому змогу відновити свої корпоративні права на управління товариством. Тобто, зазначені вимоги, фактично, є спонуканням до вчинення певних дій не пов`язаних із передачею грошових коштів, майна чи інших благ, є немайновими вимогами.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи охоронюваних законом інтересів.

Як свідчать матеріали справи (відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань), до реєстру вносилися численні зміни відомостей про юридичну особу, про склад учасників (засновників), про втрату оригіналів установчих документів, зміни видів економічної діяльності тощо.

Виходячи із вищенаведеного, господарський суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову взагалі, може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі вчинення державним реєстратором нових реєстраційних дій щодо Товариства, буде неможливим захист або поновлення прав та законних інтересів позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду із заявами про доповнення підстав позову, зокрема, новими обставинами, так і до інших судових органів з відповідними позовами.

Такі обставини можуть мати триваючий характер, а наслідком неможливість усунення перешкод у реалізації, зокрема для позивача, ефективного захисту та поновлення порушених прав (охоронюваних законом інтересів) за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» приймати певні рішення, а також про заборону державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати певні реєстраційні дії, є обґрунтованим та адекватним та прямо стосується предмету спору. Невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем та які суд вбачає за необхідне вжити, тимчасово унеможливлюють лише внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача, і на час розгляду справи не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства, та спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Окрім того, суд враховує, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до положень п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Згідно ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №921/629/19 від 26.02.2020, у справі №916/3479/19 від 12.03.2020, у справі № 915/508/18 від 09.11.2018, у справі №902/1051/19.

Щодо зустрічного забезпечення слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 140 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Враховуючи наведене вище положення норми права та встановлені критерії щодо визначення способу зустрічного забезпечення, зважаючи на обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога щодо забезпечення заявника є немайновою та не вираженою в грошовій оцінці, не обмежить у можливості користуватись власним майном та не зумовить покладення жодних майнових обов`язків чи обмежень, відтак застосування зустрічного забезпечення в грошовому виразі не співвідноситься із заходами забезпечення позову та не є доцільним у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

у х в а л и в:

1.Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чернобук Якова Леонідовича про забезпечення позову - задовольнити.

2. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №907/626/21 заборонити:

- загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» (код ЕДРПОУ 03054019) приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток учасників товариства у статутному капіталі товариства, про внесення змін до Статуту товариства та затвердження нової редакції Статуту товариства, про припинення діяльності Товариства;

- суб`єктам державної реєстрації, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Перечин-Сервіс» (код ЕДРПОУ 03054019), в тому числі, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток учасників (засновників) товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перечин-Сервіс", код ЄДРПОУ 03054019, вул.Ужанська, 10 м.Перечин Закарпатської області.

3. Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: -http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя П.Д. Пригуза