Справа № 1 1a - 1364 2007 рік                             Головуючий в 1-й інстанції Мінаєв І.М.

Категорія ч. 1 ст. 115, ч.2ст.185 КК                                     Доповідач Калашников В.М.

України

УХВАЛА

 Іменем   України

19 червня 2007 року              Колегія   судців   судової   палати   в   кримінальних   справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого              - Калашникова В.М.

суддів                          - Єгорової О.І., Яременка А.Ф.

з участю прокурора - Єроклінцевої Н.С.

засудженого               - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2007 року,

встановила:

Вироком вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2007 року засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець м. Слов'янська Донецької області, громадянин України, не одружений, який не працює, раніше судимий: 1) вироком Слов'янського міського суду Донецької області від 19.04.1999 року засуджений за ст. 100, ч.І ст. 145, ст.42 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою вироку на 2 роки та до сплати штрафу у розмірі 510 гривень; постановою цього ж суду від 19.07.1999 року відстрочка вироку була скасована; звільнений 22.08.2000 року на підставі постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 17.08.2000 року умовно-достроково на 11 місяців 1 день; 2) вироком Слов'янського міського суду Донецької області від 28.09.2001 року засуджено за ч.3 ст. 186, 43 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 30.12.2005 року на підставі постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 22.12.2005 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 25 днів; що мешкає за адресою: м. АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Згідно з ч.І ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно визначено покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 890,6 гривень.

Згідно з вироком, 05.11.2006 року на кухні кв. АДРЕСА_2м. Слов'янська між ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які знаходились в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязнених стосунків, виникла сварка, під час якої ОСОБА_4., умисно, з метою вбивства ОСОБА_3., здавив шию потерпілою поясом від її халату. Внаслідок дій ОСОБА_1. ОСОБА_3. були завдані ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, від яких потерпіла померла.

Крім того, після вбивства ОСОБА_3. ОСОБА_4.таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав належне ОСОБА_3. майно на загальну суму 1306,1 гривень.

Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4. призначити більш суворе покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі винного.

В своїй апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на його незаконність, однобічність та неповноту як досудового так і судового слідства, не вияснення його психічного стану та порушення його права на захист, оскільки йому не була вручена постанова про зміну обвинувачення в суді.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який не підтримав доводи поданих апеляцій та просив вирок залишити без змін, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

Сам засуджений в суді себе визнав винним частково і пояснив, що в ніч на 05 листопада 2006 року між ним та ОСОБА_3. після вживання спиртних напоїв виникла сварка, під час якої потерпіла схватила ніж, а він вдарив її кулаком в обличчя та відніс на диван. Свої подальші дії не пам'ятає. Прийшов в себе коли ОСОБА_3. була вже мертва, в у нього в руках знаходився пояс від халату потерпілої.

Але доводи засудженого про те, що він не вчиняв вбивства потерпілої, спростовуються сукупністю всіх зібраних по справі доказів, які були перевірені в судовому засіданні та наведені у вироку.

Так, під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_4. на манекені показав яким чином він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5., а також пояснив як у нього в руках опинився пояс від халату потерпілої.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_5. були заподіяні у своїй сукупності тяжкі тілесні ушкодження. Смерть потерпілої настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї петлею.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_5. могли утворитися при обставинах, на які вказував ОСОБА_4. під час відтворення обстановки та обставин події, в тому числі і при здавленні шиї потерпілої поясом від халату. Тілесні ушкодження були заподіяні в короткий час, странгуляційна борозда була заподіяна в останню чергу.

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи, сліди пальців рук, вилучені в квартирі потерпілої, належать ОСОБА_5. та засудженому.

Свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7. в суді підтвердили, що потерпіла та її донька в свою квартиру нікого із незнайомих осіб не допускали.

Вказаними доказами спростовуються доводи засудженого про те, що вбивство ОСОБА_5. було вчинено сторонньою особою і суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, розцінивши як бажання уникнути відповідальності.

При призначенні покарання ОСОБА_4. судом враховані тяжкість вчиненого, особа винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення чи призначення більш суворого покарання засудженому, оскільки при даних конкретних обставинах справи вважає його справедливим.

Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4. як під час вчинення злочину так і в теперішній час міг усвідомлювати свої дії і керувати їми. При проведенні експертизи експертами було враховане і те, що раніше засудженому надавалася медична допомога лікарем-психіатром.

Доводи апеляції про те, що судом першої інстанції були допущені порушення права засудженого на захист, оскільки не вручалась копія постанови про зміну обвинувачення, не підтверджені матеріалами справи. Крім того, ці доводи додатково перевірялись судом апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляції прокурора і засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1залишити без змін.