Справа № 382/942/21

Провадження №2/382/638/21

У Х В А Л А

Іменем України

"17" серпня 2021 р. Суддя Яготинського районного суду Київської області Литвин Л. І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції про зняття арешту з майна,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції про зняття арешту з майна.

У позові до суду позивач вказав, що 30 вересня 2014 року Яготинським районним судом Київської області прийнято заочне рішення за результатами розгляду позову ПАТ "КБ "Експобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги позивача задоволено частково та стягнуто із відповідача на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 635 478, 92 грн., та 3 654, 00 грн. судового збору. Зазначив, що станом на 25 червня 2021 року він не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Однак із довідки наданої відділом ДВС йому стало відомо, що 18 травня 2015 року було винесено постанову про арешт усього його нерухомого майна. Разом з тим, 15 лютого 2020 року до ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ "КБ "Експобанк", як юридичної особи. Мотивуючи тим, що відповідно до вимог ст. 52 Закону, вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна вважається погашеним, просив прийняти рішення про зняття арешту з усього його нерухомого майна та виключити з реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 9704416 від 18.05.2015 р.

Перевіривши матеріали позову, вважаю, що у відкритті провадження в справі необхідно відмовити виходячи із наступного.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 липня 2020 року у справі № 161/3171/19 (провадження № 61-2484) дійшов висновку про те, що оскільки арешт накладено на майно боржника у межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання рішення суду, тому він не може виступати позивачем у цій справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні

В силу вимог п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України, у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції про зняття арешту з майна.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.І. Литвин