Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3509/19

Провадження  №  1-кп/723/36/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі колегії суддів:

Головуючого судді - Дячук О.О.

суддів – Дедик Н.П., Пташник А.М.

при секретарі – Дячук А.В.

за участю прокурора – Наконечного О..

представника потерпілих Скіпор М.Л., ОСОБА_1 - Балакіна В.М.

представника потерпілої Павлюк С.Г. ( ОСОБА_2 ) - Костащука А.С.

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників - Саламановича О.Г., Хоміцького Б.В., Данко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець кримінальне провадження щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою без визначення розміру застави, зазначивши, що знаходячись на волі обвинувачений може переховуватися від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (даний ризик існує оскільки за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі терміном від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна), незаконно впливати на потерпілу особу чи свідків (даний ризик існує, оскільки він в будь - який спосіб може впливати на потерпілу ОСОБА_2 , та свідків, переконуючи їх змінити раніше надані показання або давати неправдиві показання); знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення (даний ризик існує, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливого насильницького злочину в період непогашеної судимості).

Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_1 - Балакін В.М. підтримав клопотання прокурора.

Представник потерпілої Костащук А.С. підтримав клопотання прокурора.

Захисник Данко А.В. та обвинувачений ОСОБА_3 заперечують проти клопотання прокурора, просять обрати домашній арешт.

Судом встановлено,  що  в ході досудового розслідування даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 за ухвалою суду був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 16.08.2021р., однак судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не закінчено.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , підлягає задоволенню частково, оскільки ризики передбачені ст..177 ч. 1 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: вчинення нових кримінальних правопорушень. Інші ризики на які звертав увагу суду прокурор, є необгрунтованими.

Оскільки, обставини на які посилається прокурор при продовжені дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в більшості не змінилися, відпав тільки ризик впливу на потерпілу та свідків, суд, враховуючи положення ст. 178 КПК України вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, суд, в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливого насильницького злочину в період непогашеної судимості за який передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від суду, дане кримінальне провадження є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Виходячи з вищевикладеного саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Вислухавши учасників процесу, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, оскільки суд враховує та оцінює сукупність всіх обставин кримінального провадження та особливо наявністю ризику передбаченого ст..177 ч.1 п. 5 КПК України (а саме вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки він неодноразово судимий).

Однак судом встановлено, що розгляд данного кримінального провадження затягується, обвинувачений ОСОБА_3 довготривалий час знаходиться під вартою, майже два роки, колегія суддів знаходить неможливою реалізацію свого права на не визначення альтернативної форми запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді застави, що не зможе вплинути на встановлення істини по справі.

       При цьому враховуються вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а тому суд знаходить, що встановлені в ч.5 ст. 182 КПК України межі визначення розміру застави є достатніми для гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і з урахуванням обставин кримінального правопорушення в т.ч. і розміру цивільного позову, майнового та сімейного стану обвинуваченого та ризику передбаченого п.5 ч.2 ст.177 КПК України не є завідомо непомірним для нього. Підстави для застосування правил, щодо можливого виходу судом за межі максимального розміру застави передбаченого в п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не має.

На підставі вищенаведеного суд  приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів з визначенням розміру застави.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 певні обов`язки.

Керуючись ст.ст.. 177, 183, 194, 199 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и ла :

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 – задовольнити частково.

       Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 14.10.2021р..

Строк дії ухвали щодо запобіжного заходу до 14.10.2021р..

Визначити розмір застави у межах 110 (сто десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 249700 (двісті сорок дев?ять тисяч сімсот) гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, Код отримувача ЄДРПОУ: 26311401, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код банку отримувача : 37567646, Рахунок: UA548201720355279001000008745.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , обов`язок, шістдесят днів, прибувати до суду із встановленою періодичністю, не відлучатися із смт.Заболотів, Снятинського району Івано-Франківської області, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького Апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Судді: