Єдиний унікальний номер 237/6159/18

Номер провадження 22-ц/804/2291/21        

Єдиний унікальний номер 237/6159/18

Номер провадження 22-ц/804/2291/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В,

секретар Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (суддя першої інстанції Приходько В.А., повний текст судового рішення складено 24 квітня 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом в уточненій редакції (т. 1 а.с. 59-60) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що залишилася після смерті його батька - ОСОБА_3 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що він є єдиним спадкоємцем першої черги. Своєчасно оформити спадщину не встиг, оскільки з 2014 по 2018 рік постійно проживав в Республіці Білорусь та мав постійну зайнятість на роботі. Крім того, з жовтня 2017 року по червень 2018 року дружина позивача перебувала у важкому стані здоров`я, потребувала стороннього догляду, лікування проходила переважно в Республіці Білорусь. 29.08.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що він пропустив шестимісячний строк, наданий для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з вищезазначених поважних причин.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із вказаним судовим рішенням не погодилась ОСОБА_4 як особа, що не була залучена до участі в розгляді справи та подала апеляційну скаргу. Вважає що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права і зачіпає її майнові права, оскільки вона прийняла спадщину на яку спірним рішенням надано додатковий строк позивачу для її прийняття.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що суд першої ухвалив рішення, яким зачіпаються її права спадкоємця після смерті ОСОБА_3 , набуті нею на підставі рішення Мар`їнського районного суду від 04.02.2020 р. Ухваленим рішенням її визнали особою, яка проживала разом однією сім`єю із спадкодавцем протягом понад п`ять років до дня відкриття спадщини. Але ж суд за своєю ухвалою від 16.12.2019 року безпідставно відмовив у залученні її у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і зміна позивачем предмету спору (на додатковий строк для прийняття спадщини) не позбавляє її прав на участь у справі в якості третьої особи, оскільки фактично порушує її права на спадщину.

Судом не було встановлено взагалі той факт, чи було відомо позивачу про смерть батька у період з липня 2017р. по липень 2018р. і не з`ясовано, чи мав він змогу своєчасно звернутись до нотаріуса.

Позивач не був позбавлений можливості звернутись із відповідною заявою про прийняття спадщини до посольства України в Республіці Білорусь, яке виконує консульські функції або подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового зв`язку, що передбачено п. 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Факт неподання позивачем заяви про прийняття спадщини до консульської установи України в Республіці Білорусь підтверджує, що позивачу стало відомо про смерть батька вже після того, як він здійснив в`їзд до України у 2019 році через два роки після смерті батька.

Поважні причини пропуску передбаченого законом строку позивачем не доведені.

Суд безпідставно прийняв як належний доказ, документи надані позивачем, які складені юридичними особами іноземної держави - Республіки Білорусь без їх належної легалізації, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 95 ЦПК України.

ОСОБА_1 просила рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року скасувати та відмовити у задоволені позову.

Від представника ОСОБА_5 . Шумейка надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначив, що постановою Донецького апеляційного суду від 10.04.2019 у справі № 237/2863/18 скасовано рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.07.2018 про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на майно ОСОБА_3 у зв`язку із недоведенням її проживання із спадкодавцем більше п`яти років однією сім`єю. І зараз представником ОСОБА_2 оскаржується рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 04.02.2020 року.

З урахуванням цього відсутні підстави для твердження про порушення спадкових прав ОСОБА_1 , яких вона не набула - вона не є спадкоємцем після ОСОБА_3 і не має жодного стосунку до спадщини після смерті батька позивача. І зміненими вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а не про визнання права власності в порядку спадкування, не зачіпаються її права. Немає підстав стверджувати, що вона мала бути залучена відповідачем у справі.

ОСОБА_1 не наділена правом апеляційного оскарження рішення у даній справі, у зв`язку з чим провадження за її апеляційною скаргою підлягає закриттю.

Також зазначає обставини, які зашкодили своєчасному зверненню ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві (тривале багаторічне безперервне проживання позивача в Республіці Білорусь, розташування посольства у місті Мінську, а позивач проживав у м. Солігорськ, ведення прийому послом виключно у робочі дні, коли у позивача також були робочі дні, відсутність у позивача свідоцтва про смерть батька, ненадання йому відпустки за місцем роботи, неможливість завірити заяву нотаріально, перебування дружини з середини жовтня 2017 року до червня 2018 року у важкому стані здоров`я).

Доводи ОСОБА_1 щодо апостилювання наданих позивачем документів є необґрунтованими, оскільки вони створені за період до квітня 2018 року, а роз`яснення Міністерства юстиції України на яке, посилалась в своїй скарзі ОСОБА_1 датовано пізніше, вереснем 2018 року. Крім того, Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікована зокрема, Україною та Республікою Білорусь, є чинною для України дотепер. А отже, відповідно до ст. 13 офіційні документи користуються на територіях інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

ОСОБА_6 , просив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року у справі № 237/6159/18 закрити.

Постановою Донецького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

На постанову Донецького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Постанову Донецького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

03 серпня 2021 року матеріали цивільної справи № 237/6159/18 надійшли до Донецького апеляційного суду (м. Бахмут).

Представник позивача Шумейко І.П., у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у своєму відзиві на скаргу, просив апеляційне провадження закрити.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Заслухавши особу, що подала апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від16 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також з матеріалів справи вбачається, копія рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 04.02.2020 року справа № 237/4151/19, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 подавала позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та, як наслідок, фактичне прийняття спадщини.

Позовна заява ОСОБА_1 була задоволена, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 1968 року народження та ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом понад п`яти років до дня смерті ОСОБА_7 .

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 237/2863/18, яка набрала законної сили, скасовано рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 06 липня 2018 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. Вказаною постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 не довела фату проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю та ведення з ним спільного господарства протягом п`яти років до відкриття спадщини.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 237/4153/19, яка набрала законної сили, скасоване рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 04 лютого 2020 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та прийняття спадщини залишено без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи – учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися – закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Постанова Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справа № 580/236/17 суд дійшов висновку, про те, що оскільки суду апеляційної інстанції не було надано доказів про наявність у апелянта права на спадщину, і апелянт не надала суду належних та допустимих доказів, що є спадкоємцем після померлого, то суд апеляційної інстанції правомірно закрив апеляційне провадження.

Враховуючи викладене слід зазначити, що оскільки постановою Донецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 237/2863/18, яка набрала законної сили, скасовано рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 06 липня 2018 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. Вказаною постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 не довела факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю та ведення з ним спільного господарства протягом п`яти років до відкриття спадщини та постановою Донецького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 237/4153/19, яка набрала законної сили, скасоване рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 04 лютого 2020 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та на прийняття спадщини залишено без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки дане судове рішення не було прийнято про права та інтереси апелянта і не зачіплює її будь-які майнові чи спадкові права.

Крім того в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 чи відмова у вчиненні нотаріальних дій.

З наведеного вбачається, що як на час ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на час звернення ОСОБА_1 , з апеляційною скаргою, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 , тому питання про права та обов`язки ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням не вирішувалося, і вона позбавлена права на його оскарження, що є підставою для закриття апеляційного провадження.

Отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід закрити.

Керуючись статтею 362 ч.1 п. 3 ЦПК України, Донецький апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Степненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:           О.В. Халаджи

           В.Б. Азевич

           І.В. Кішкіна

              Повний текст судового рішення складено 17 серпня 2021 року.

Суддя - доповідач:         О.В. Халаджи