Справа № 953/6939/21

                                                        н/п 1-кс/953/7944/21

    УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2021 р.                        Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді -           Попрас В.О.,

при секретарі -           Томіної І.В.,

за участю прокурора - Хірного В.О.,

захисника -  адвоката Землянської К.В.,

підозрюваного -         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар`єнко Оксани Аркадіївни по кримінальному провадженню № 120202200000001279 від 21.10.2020 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, який не працює, раніше неодноразово судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.353, ч. 2, 3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.08.2021 до суду надійшло вищевказане клопотання, у якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220000001279, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.10.2020, за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 353, ч. 2,3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353, ч. 2,3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в кінці листопада 2020 р. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розробили злочинний план вчинення корисливих злочинів на осіб які, як вони вважали, займаються розповсюдженням наркотичних засобів. Згідно розробленого плану, з метою безперешкодного доступу до майна та житла вказаних осіб, а також ймовірного подолання супротиву з їх боку, ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 під виглядом працівників правоохоронних органів – оперативних працівників, не являючись такими, повинні були прибувати до житла осіб які за їх переконанням займались збутом наркотичних засобів, ніби то з метою проведення слідчих (розшукових) дій, погрожуючи особі притягненням її до кримінальної відповідальності, заволодівати майном або грошовими коштами останніх.

З метою реалізації свого спільного злочинного плану, направленого на заволодіння чужим майном за допомогою присвоєння владних повноважень працівників поліції, в кінці листопада 2020 дізналися про можливе значне матеріальне становище ОСОБА_6 який ніби то займається збутом наркотичних засобів, його місце проживання, транспортні засоби які перебувають у користуванні, тощо.

26.11.2020 близько 02:30 год. з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , прибули до буд. АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 . Упевнившись, що ОСОБА_6 знаходиться за місцем свого проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 направились до кв. АДРЕСА_3 і коли ОСОБА_6 відкрив двері то ОСОБА_3 представившись працівником карного розшуку проник до зазначеної квартири де у присутності співмешканки ОСОБА_6 – ОСОБА_8 відкрито для останньої заволодів належним їй мобільним телефоном «Самсунг А6». В цей час, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у під`їзді будинку позиціонуючи себе працівниками карного розшуку нанесли декілька ударів по тулубу ОСОБА_6 , спричинивши йому фізичний біль після чого оділи на руки кайданки, на голову мішок обмеживши таким чином його право на вільне пересування та під погрозою застосування предмета схожого на ніж разом з ОСОБА_3 вийшли з ним з під`їзду, де їх очікував ОСОБА_1 , який спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження спільників у випадку загрози. Посадивши ОСОБА_6 до автомобілю ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , утримували ОСОБА_6 проти його волі, повідомивши останньому що направляються до райвідділку. По дорозі, знаходячись в автомобілі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 періодично наносили удари ОСОБА_9 по тулубу зліва і з справа, та спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відкрито заволоділи мобільним телефоном «Самсунг А30S» належним ОСОБА_6 , а також вимагали від нього передачі їм грошових коштів. Зрозумівши, що у ОСОБА_6 грошові кошти відсутні, ОСОБА_2 зупинив авто поблизу автомобільного ринку «Автоград» за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 2Б та висадив ОСОБА_6 , з якого ОСОБА_5 зняв мішок з голові та залишив кайданки на руках останнього.

11.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353, ч. 2, 3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України.

15.06.2021 згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова області відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, строком до 19.07.2021.

Постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 12.07.2021 строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 19.08.2021.

15.07.2021 згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 19.08.2021.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 строк досудового розслідування продовжено до 19.10.2021.

Як зазначає слідчий у клопотанні, завершити досудове розслідування до 19.08.2021 є неможливим, оскільки органу досудового розслідування необхідно виконати наступне: здійснити тимчасовий доступ до речей та документів які перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку; отримати результати судово-автотоварознавчої експертизи; провести аналіз відомостей отриманих під час тимчасового доступу до інформації яка міститься у операторів мобільного зв`язку щодо абонентських номерів які перебували у користуванні підозрюваних та потерпілого; провести розсекречування документів які слугували підставами проведення НСРД; вирішити питання про кваліфікацію дій підозрюваних у кінцевій редакції та повідомити підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри; систематизувати матеріали кримінального провадження та скласти опис; відкрити стороні матеріали досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вищевказані процесуальні дії не могли бути виконанні та завершені раніше з об`єктивних причин.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому з метою запобігання вищезазначеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, просять продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Підозрювнй та його захисник в судовому засіданні просил відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених стороною обвинувачення у клопотанні, а також те, що органом досудового розслідування не доведено неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , який після повідомлення йому підозри від органі досудоого розлідування не переховувався, просил обрати запобіжний захід у вигляді цілодобовго долмашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220000001279, внесене ЄРДР від 20.10.2020, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 353, ч. 2,3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України.

11.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353, ч. 2, 3 ст.186, ч. 2 ст. 146 КК України.

15.06.2021 згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова області відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, строком до 19.07.2021.

15.07.2021 згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 19.08.2021.

Постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 12.07.2021 строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 19.08.2021.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 строк досудового розслідування продовжено до 19.10.2021.

Сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: показами потерпілого ОСОБА_6 , та  свідка ОСОБА_8 , протоколами слідчого експерименту за участю потерпілих, під час яких вони розказали та показали про обставини вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 кримінальних правопорушень щодо них, протоколом про результати проведення НСРД - аудіо , - відео контроль ОСОБА_2 від 13.01.2021 № 396/55/119/02-2021 (з якого знято гриф «таємно» згідно вимог чинного законодавства) зафіксовано безпосередне планування та вчинення  ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вимагання майна  ОСОБА_6 , а також розмови між спільниками у яких вони  обговорюють вчинені ними злочини щодо майна  ОСОБА_6 , а також іншими доказами у їх сукупності.

Зазначені докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.353, ч. 2,3 ст.186, ч.2 ст.146 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого або іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків суд враховує наступне.

В контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Таким чином, ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків; відсутність офіційного місця роботи та заробітків.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від потерпілого та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на потерпілого та інших підозрюваних.

Ризик щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити є обґрунтованим, виходячи з особи обвинуваченого, який є неодноразово судимим та кількості епізодів вчиненого.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, а також дані щодо особи підозрюваного, який раніше судимий, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку та постійного місця реєстрації, не одружений, дітей не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовженні строку дії відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.

Підстав для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою слідчий суддя не вбачає, враховуючи вищенаведені обставини.

На підставі викладеного, суд вважає доводи захисту необґрунтованими, у зв`язку з чим не застосовує до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при продовженні строку тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочині, вчинених із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області Мар`єнко О.А. у кримінальному провадженню № 120202200000001279 від 21.10.2020 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 14 жовтня 2021 року включно, без визначення застави.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області Мар`єнко О.А. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.

Встановити строк дії ухвали до 14.10.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя                                                                                    Попрас В.О.