Справа №2-78/2007 р.
Рішення
Іменем України
27 березня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Оніщенко В.А.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-ї особи державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі про стягнення заборгованості та пені за несплату аліментів,-
встановив:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в Києво-Святошинському ВДВС з 26.03.1992 року знаходиться на виконанні виконавчий лист №2-332-1992 року, виданий Ірпінським міським судом 26.03.1992 року про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Станом на 01.11.2005 року у відповідача виникла заборгованість по аліментам в розмірі 9128,61 грн., про що її було повідомлено, а матеріали про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України передані до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України. Однак відповідач надав довідку з місця роботи, яка містить неправдиві дані, перерахував на її користь 3354,70 гривень та ухилився від кримінальної відповідальності. Вважає, що залишок заборгованості відповідача перед нею за період з 01.01.2000 року по 01.04.2006 року складає 6678 грн. 85 коп. Просить стягнути з відповідача на її користь вказану заборгованість та неустойку (пеню) за прострочку виплати аліментів за вказаний період в сумі 3165 грн. 31 коп.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2. позовну заяву підтримали, підтвердили викладені обставини, просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3. у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що у нього відсутня будь-яка заборгованість по аліментам, він неодноразово пропонував позивачці гроші, але та відмовлялась, оскільки їй потрібно не стягнення коштів, а позбавлення його волі. Позивачка оскаржувала постанови держвиконавця про закриття провадження по справі, однак їй було відмовлено. Просив у позові відмовити.
Представник 3-ї особи ДВС Києво-Святошинського району в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про час розгляду справи, причин неявки не повідомив, крім того, надіслав до суду листа з проханням розглянути справу у його відсутність (а.с. 47).
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду від 26 березня 1992 року з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі % частини від усіх видів заробітку. На виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист, по якому виконавчою службою у Києво-Святошинському районі Київської області було відкрите виконавче провадження. Відповідно до довідки-розрахунку державного виконавця Мельника Ю.В. загальна сума заборгованості по аліментам у ОСОБА_3 станом на 01.11.2005 року складала 3354 20 копійок. (а.с. 7). Оскільки вказана заборгованість ОСОБА_3. була погашена (а.с. 28),
постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського району управління юстиції від 02.12.2005 року виконавче провадження було закінчене (а.с. 26).
Суду не надано доказів про те, що на даний час вказана постанова державного виконавця скасована. За даних обставин, оскільки позивачка не надала суду доказів про наявність у відповідача заборгованості по аліментам, суд вважає, що позов у частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості не знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому не може бути задоволений.
Разом з тим, судом встановлено, що загальна сума заборгованості по аліментам у ОСОБА_3 станом на 01.11.2005 року складала 3354 20 копійок.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
Незважаючи на той факт, що суд роз'яснював позивачці про право на уточнення позовних вимог, позивачка не надала суду чіткого розрахунку стягнення з відповідача розміру неустойки (пені) за кожний день прострочки, а тому, суд вважає, що і в цій частині позов не може бути задоволений.
При цьому суд не може взяти до уваги поданий позивачкою розрахунок пені (а.с. 11), оскільки від складений з розрахунку наявності у відповідача заборгованості у розмірі 9128, 61 гривень, що не знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки не знайшли свого підтвердження та не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 185, 194, 196 СК України, ст.ст. 11, 15, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-ї особи державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі про стягнення заборгованості та пені за несплату аліментів.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через
Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти діб та апеляційної скарги протягом 20-ти діб.