Справа № 11-325/10 Головуючий у 1 інстанції Барчук В.М.
Категорія: скарга на постанову про Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
відмову в закритті кримінальної справи
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 16 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Бешти Г.Б.,
суддів – Силки Г.І., Опейди В.О.,
за участю прокурора – Ліпко О.П.,
потерпілої – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Луцька – Чубка Д.В. на постанову Луцького міськрайонного суду від 13 травня 2010 року, якою кримінальну справу № 11-1831-03 порушену 26.09.2003 року відділом дізнання Луцького МВ УМВС України у Волинській області за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України повернуто прокурору м.Луцька для відновлення досудового слідства, -
В С Т А Н О В И Л А:
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла кримінальна справа з постановою про закриття її у зв’язку із закінченням строків давності.
Із матеріалів справи убачається, що 18.09.2003 року близько 14 год. 20 хв., невстановлена досудовим слідством особа, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , безпричинно, з хуліганських спонукань, умисно нанесла громадянці ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синця лобної ділянки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
По даному факту 26.09.2003 року відділом дізнання Луцького МВ УМВС України у Волинській області було порушено кримінальну справу № 11-1831-03 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, яка неодноразово зупинялась на підставі п.3 ч.1 ст. 206 КПК України.
Слідчий СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області Руднєв М.В., за згодою прокурора, направив дану кримінальну справу до Луцького міськрайонного суду для вирішення питання про її закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, згідно якого, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минуло три роки. Посилається на те, що згідно ст. 12 ч.2 КК України, злочин, за ознаками якого порушену дану кримінальну справу, за ступенем тяжкості відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Постановою суду від 13 травня 2010 року в закритті кримінальної справи відмовлено, а справу повернуто прокурору міста Луцька для відновлення досудового слідства.
У поданій апеляції помічник прокурора м. Луцька просить постанову скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом неправильно застосовано кримінальний закон та поза увагою залишились вимоги ст.11-1 КПК України, про те, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у ч.1 ст. 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті. Також зазначає, що суд не вправі був посилатись на узагальнення Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ».
Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови і доводи апеляції, прокурора, який підтримував апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, яка прохала повернути кримінальну справу прокурору м.Луцька для відновлення досудового слідства, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція помічника прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.11-1 ч.3 КПК України та роз’яснень, які містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд вправі закрити кримінальну справу з підстав, передбачених ст. 49 ч.2 КК України, в зв’язку із закінченням строку давності та за умови спливу п’ятнадцяти років з часу вчинення злочину.
Як убачається із матеріалів справи, вчинення злочину щодо потерпілої ОСОБА_2 відбулось 18.09.2003 року, тобто з часу вчинення минуло менше 15 років, тому судом першої інстанції обґрунтовано та підставно відмовлено у закритті кримінальної справи в зв’язку із закінченням строків давності та повернуто кримінальну справу для відновлення досудового слідства.
Посилання в апеляції помічника прокурора про те, що суд не вправі посилатись на узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ, не заслуговує на увагу, оскільки, крім узагальнення, суд послався і на ст.11-1 ч.3 КПК України.
Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови суду, про що ставиться питання в апеляції помічника прокурора, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора м.Луцька залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 13 травня 2010 року, якою кримінальну справу № 11-1831-03 порушену 26.09.2003 року відділом дізнання Луцького МВ УМВС України у Волинській області за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України повернуто прокурору м.Луцька для відновлення досудового слідства – без зміни.
Головуючий /підпис/ Г.Б. Бешта
Судді /підпис/ Г.І. Силка
/підпис/ В.О. Опейда
______________________________
З оригіналом згідно:
Заступник голови судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області Г.Б. Бешта