19.07.2021

Справа № 369/14395/20

Провадження № 2/369/1838/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2021 м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді                                 Усатова Д.Д.,

за участю секретаря судового засідання Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк  «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2018 року відповідачем підписана заява без номера, за умовами якої відповідач мав намір отримати банківські послуги. При підписанні анкети-заяви останній підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг, що укладений між сторонами. Позивач зазначає, що за бажанням відповідача було відкрито кредитний рахунок, встановлено кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримав кредитну картку.

Позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.09.2020 року становить 20381,26 грн., з яких: 18337,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18337,24 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2044,02 грн.- заборгованість за простроченими відсотками.

У зв`язку з вищевикладеним, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 31.05.2018 року, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Усатова Д.Д.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2020 року у вищевказаній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, та вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не викликались, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 31.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, тому підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Дана анкета-заява не містить відмітки, яку карту отримала відповідач, розмір кредитного ліміту, процентів за користування кредитом.

Як вбачається з анкети-заяви, підписаної відповідачем, вона погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виконувати їх зобов`язаннями та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

До зазначеної Анкети-заяви банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» 30 днів пільгового періоду», «Уніерсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Уніерсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до розрахунку наданого банком, заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 17.09.2020 року становить 20381,26 грн. та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту – 18337,24 грн.;

- заборгованості за простроченим тілом кредиту – 18337,24 грн.;

- заборгованості за простроченими відсотками – 2044,02 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути поточну заборгованість за користування кредитними коштами, а також - заборгованість за простроченими відсотками та пеню.

У Анкеті-заяві позичальника від 31.05.2018 року процентна ставка не зазначена, а також, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна Gold», «Універсальна Contract», «Універсальна , 55 днів» а також Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.

Як вбачається з анкети-заяви, підписаної відповідачем, вона погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виконувати їх зобов`язаннями та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Проте, у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді нарахування відсотків та пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Отже надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тож, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Ураховуючи викладене та на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками та пені.

Що стосується стягнення заборгованості за тілом кредиту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом, банк подав до суду анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, витяг з тарифів банку, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку по картковому рахунку за період з 01.09.2020 по 31.05.2018 року, а також довідку про видачу відповідачу кредитної картки із зазначенням її номеру та строку дії.

Як вбачається із виписки про рух коштів відповідач користувалася наданими кредитними коштами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з пунктом 62 положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду по справі № 205/4176/18 від 11 листопада 2020 року.

За вказаних обставин, а також ураховуючи те, що відповідач, не надавши відзиву до суду, приведені позивачем обставини не спростувала, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, статей 509, 525, 526, 530, 536, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, та керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 31.05.2018 року без номеру в розмірі 18 337,24 грн. та судовий збір в розмірі 1891,21 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Д.Усатов