АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Колоса С.С.
Суддів : Вавшка В. С., Якименко М. М.
При секретарі : Сніжко О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за апеляційною скаргою представника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі на рішення Гайсинського районного суду від 5 травня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Гайсинського районного суду від 5 травня 2010 року позов задоволено частково .
Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії передбаченої ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни " в розмірі встановленому ст. 28 ЗУ " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " за період з 09. 07. 2007 року по 15. 03. 2010 року .
Зобов"язано управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " та провести відповідні виплати з 09. 07. 2007 року по 15. 03. 2010 року з урахуванням проведених виплат .
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що управління, відмовляючи в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу, порушено норми діючого законодавства щодо даної категорії осіб .
У апеляційній скарзі представник управління просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на не дотримання норм матеріального та порушенням норм процесуального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав .
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни .
Положення ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни " від 18. 11. 2004 року ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком .
Підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року " Про Державний бюджет України на 2008 рік " та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " норми ст. 6 зазначеного вище Закону щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції .
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 – рп/ 2008 ( справа щодо предмета та змісту ЗУ " Про Державний бюджет України " ) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ від 28 грудня 2007 року " Про державний бюджет України на 2008 рік " та про внесення змін до деяких законодавчих актів України "" щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ). Зазначене рішення Конституційного Суду України діє і на перспективу. Тобто і після 2008 року .
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, та інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни ", мають діти війни з 22 травня 2008 року .
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обгрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до ст. 6 зазначеного Закону і здійснити відповідні перерахування. Однак, управління у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд обгрунтовано задовольнив позов в межах позовних вимог .
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору .
Однак, визначаючи період, за який зобов"язано провести відповідні перерахунки, судом першої інстанції не враховано, що на час з 1 січня по 22 травня 2008 року дія закону щодо розміру виплати пенсії була зупинена, а тому в цій частині постанова підлягає зміні .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої змінити .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі - задовольнити частково .
Рішення Гайсинського районного суду від 5 травня 2010 року – змінити .
В абзаці 2 резолютивної частини рішення замість слів " за період з 09. 07. 2007 року по 15. 03. 2010 року " замінити словами " за період з 09. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року, з 22. 05. 2008 року по 15. 03. 2010 року " .
В абзаці 3 резолютивної частини рішення замість слів " за період з 09. 07. 2007 року по 15. 03. 2010 року " замінити словами " за період з 09. 07. по 31. 12. 2007 року, з 22. 05. 2008 року по 15. 03. 2010 року " .
В іншій частині рішення залишити без змін .
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення .
Протягом двох місяців з дня проголошення на рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України .
Судді :
З оригіналом згідно :