РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13   липня 2010 року                                 м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Колоса С. С.      

Суддів: Іващука В. А., Вавшка В. С.

при секретарі: Пшеничній Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до  ТОВ  " ВТД – України " Індекс ", ДП  ТОВ ВТД  - України " Майт "  про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою представника  ДП  " Майт " ТОВ " ВТД – Україна "  та  ДП  " Індекс " ТОВ  " ВТД – Україна "  на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від  13  квітня 2010 року,  -

В с т а н о в и л а :

          Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від  13  квітня 2010 року  зазначений позов задоволено .

         Визнано недійсним договори  № 15713  та  № 15714  від  8 жовтня 2009 року укладені  між ОСОБА_5  та  ТОВ  ВТД  Україна – " Індекс "  .

         Стягнуто з  ТОВ  ВТД  Україна  " Індекс "  на користь ОСОБА_5  1 062 грн. 68 коп. .

         Визнано недійсним  договори  № 15713  та  № 15714   від  8 жовтня 2009 року укладені між ОСОБА_5  та  ДП  ТОВ  ВТД  Україна  " Майт "  .

         Стягнуто з ДП  ТОВ  ВТД  " Майт "  1 800 гривень .

         Вирішено питання про відшкодування та розподілення судових витрат  .

         В апеляційній скарзі представник товариства просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому його складі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права  .

         Дослідивши матеріали в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників, колегія суддів вважає, що скаргу  слід задовольнити частково з наступних підстав  .

         Відповідно до ст. 213  ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні  .

         Задовольняючи позовні вимоги, судом невірно застосовано норми матеріального права та вийшов за межі позовних вимог .

         Так, з вимог позивача вбачається, що він дізнався про те, що отримання товару за договором є неможливим. Відповідачі користуються його грошовими коштами на власний розсуд. Фактично ставить питання про розірвання договорів.

         Частиною 3 ст. 19  ЗУ  " Про захист прав споживачів "  № 1023 – ХІІ  від  12 травня 1991 року визначено перелік форм підприємницької практики, що забороняються як такі, що вводять в оману особу .

         З матеріалів вбачається, що позивачем не ставилось питання про заборону нечесної підприємницької практики. В той же час, товариство зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, така їх діяльність визначена статутами, та як така, що суперечить законам не визнана .

         Вирішуючи спір, та при наявності таких вимог, суду необхідно було заборонити товариству нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, та в зв"язку з цим визнати недійсним правочин .

         Крім того, визнаючи договори недійсними відповідно до вимог  ст. 215  ЦК України, судом першої інстанції в рішенні не зазначено підстав їх недійсності. Зазначеною нормою закріплено, що підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які визначені  ст. 203  ЦК України, а саме :  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного судочинства, а також моральними засадами суспільства;  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;  волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;  правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

         Ні одна з цих підстав судом не зазначена та не мотивована, як на причину визнання договорів недійсними .

         Зі змісту позовних, як вже зазначалось, позивач фактично просив розірвати договори та повернути заплачені ним кошти .

         Статтею 10 договору укладеного між сторонами передбачено порядок та підстави його розірвання  ( а. с. 7, 12 ). Однак ОСОБА_5  цей порядок не дотримано, про що він не заперечував в судовому засіданні .

         Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в позовних вимогах відмовити  .

   На підставі викладеного та, керуючись ст. 307, 309, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а  :

         Апеляційну скаргу представника  ДП  " Майт "   ТОВ  " ВТД – Україна "  та  ДП  " Індекс "  ТОВ  " ВТД – Україна "  -  задовольнити частково .

         Рішення Замостянського районного суду  м. Вінниця  від  13 квітня 2010 року скасувати .

         Ухвалити нове рішення, яким  :

         В позові ОСОБА_5 до  ДП " Майт "  ТОВ  " ВТД – Україна", ДП  ТОВ  " ВТД – Україна "  про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів  -  відмовити  .

         Рішення набирає законної сили з дня його проголошення .

         Протягом двох місяців з дня проголошення на рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України  .

              Судді  :

                 З оригіналом згідно  :