АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Колоса С. С.
суддів : Іващука В. А., Вавшка В. С.
при секретарі : Пшеничній Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької установи виконання покарань № 1 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань ( надалі УДДУППВ ) у Вінницькій області про визнання недійсним наказу № 201 від 14 липня 2008 року, стягнення компенсації втрати частини доходів, пов"язаної із затримкою їх виплати, середньої заробітної плати та моральної шкоди
за апеляційною скаргою представника Вінницької установи виконання покарань № 1 на рішення Замостяського районного суду м. Вінниця від 20 травня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 20 травня 2010 року зазначений позов задоволено частково .
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 2 637 грн. 64 коп. компенсації втрати доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати, 23 788 грн. 38 коп. середнього заробітку по день фактичного розрахунку, 5 000 гривень моральної шкоди, 8 500 гривень витрат на правову допомогу .
Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем по справі у встановлені строки не проведено повного розрахунку при звільнені ОСОБА_1. Неправомірними діями відповідача, позивачці заподіяно моральну шкоду, яку судом оцінено в 5 000 гривень .
У апеляційній скарзі представник установи просить скасувати або змінити рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав .
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення коштів за затримку в розрахунку, судом першої інстанції дано належну оцінку зібраним по справі доказам .
Згідно ст. 116 ч. 1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, провадиться в день звільнення .
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені вище строки, при відсутності спору про їх розмір, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що середній заробіток ОСОБА_1 на день звільнення становив 2 162 грн. 58 коп. ( а. с. 93 т. 1 ) і спір з цього приводу відсутній. З вини відповідача остаточний розрахунок затримано на 11 місяців. Сума виплати з урахуванням затримки становить 23 788 грн. 38 коп. .
Згідно ЗУ " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати " передбачено нарахування і виплата компенсації у разі затримки заробітної плати на один і більше календарних місяців. Порядок нарахування затверджено постановою КМ України № 159 та обгрунтовано визначено судом у розмірі 2 637 грн. 64 коп. .
Твердження викладені у апеляційній скарзі з цього приводу висновку суду першої інстанції не спростовують .
Однак задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди та витрат на надання юридичної допомоги, судом першої інстанції не дано належної оцінки наданим по справі доказам .
Так, враховуючи докази на підтвердження моральної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з 5 000 гривень до 1 000 гривень .
Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року встановлено граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ. Згідно зазначеної постанови розмір компенсації залежить годин участі представника в судовому засіданні, а також діяльність по підготовці матеріалів. Вивчивши справу, колегія прийшла до висновку, що розмір цієї компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна становити 1 500 гривень .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення підлягає зміні в частині розміру відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника Вінницької установи виконання покарань № 1 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області - задовольнити частково .
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 20 травня 2010 року - змінити .
Стягнути з Вінницької установи виконання покарань № 1 УДДПВП України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 1 000 гривень моральної шкоди та 1 500 гривень витрат на правову допомогу .
В іншій частині рішення залишити без змін .
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення .
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України .
Судді:
З оригіналом згідно :