УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Пенсійний фонд) на постанову Овруцького районного суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду, управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: дії відповідача визнані неправомірними та стягнуто з Пенсійного фонду на користь позивача підвищення до пенсії за ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1140 грн. 60 коп.; у задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі відмовлено за безпідставністю та відмовлено у стягненні підвищення до пенсії за січень 2009 року у зв’язку з пропуском строку звернення до суду. Апелянт зазначає, що судом безпідставно застосовані положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо визначення розміру доплати, судом не притягнуто до участі у справі належного відповідача – Кабінет Міністрів України та, стягнувши суму доплати, суд вийшов за межі своєї компетенції.

    Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 користується пільгами відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (а.с.3) і протягом 2009 року отримував від Пенсійного фонду підвищення до пенсії в розмірі, що не відповідає розміру, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” – 30% мінімальної пенсії за віком.

    Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи та, з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_2 про неправомірність дій відповідача та стягнення на користь позивача не донарахованої підвищеної пенсії за період з 01.02.2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 1140 грн. 60 коп.

    Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не є належним відповідачем у справі і не може  проводити виплату спірних сум є безпідставними, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Тому, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості належного відповідача Кабінету Міністрів України. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм матеріального права є також безпідставними.

    Стягнення з відповідача не донарахованих коштів у вигляді підвищення до пенсії позивачу не є виходом за межі позовних вимог ОСОБА_2 і узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відхилити.

Постанову Овруцького районного суду від 15 квітня 2010 року залишити без зміни.    

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий             Судді        

Справа № 22ц-2720                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Якухно О.М.

Категорія 57                         Доповідач Матюшенко І.В.